23 листопада 2016 року сайт Міністерства освіти і науки України хвалебно повідомив, що «5 категорій громадян, серед яких учасники бойових дій та діти загиблих в АТО, отримають державно-цільову підтримку для здобуття професійної та вищої освіти», розмістивши інформацію, що Кабінет Міністрів України прийняв «Порядок та умови надання державної цільової підтримки деяким категоріям громадян для здобуття професійно-технічної та вищої освіти» (далі Порядок). Мабуть цей настрій повідомлення був обумовлений тим, що МОН нарешті спробувало виконати Закон України і для цього чиновникам знадобилося трохи більше року. Про що ж мова?

14 травня 2015 року Верховна Рада України приймає Закон № 425-VIII з величезною назвою: «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти». Насправді це не окремий закон, а документ, який вносить зміни до текстів деяких Законів України, а саме:

Усі доповнення та зміни мали однаковий вигляд:

Державна цільова підтримка для здобуття професійно-технічної та вищої освіти надається у вигляді:

  • повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;
  • пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти;
  • соціальної стипендії;
  • безоплатного забезпечення підручниками;
  • безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;
  • безоплатного проживання в гуртожитку;
  • інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно Закону України №425 Кабінету Міністрів України надавався місяць для розробки та впровадження цього закону в життя, то б то до 15 червня 2015 року. Пройшов не один день, тиждень, місяць. Громадськість вимагала реалізації статей закону, почалися судові процеси. І ось нарешті, через 17 місяців (практично півтора роки) Кабмін прийняв відповідний Порядок.

Розглянемо цей Порядок з точки зору сотень і тисяч юнаків та дівчат з тимчасово окупованого Криму та неконтрольованих територій, які вже є або планують стати студентами. Адже виїхавши з окупованих територій вони отримують статус ВПО (вимушено переміщених осіб). Таким чином нас будуть цікавити зміни, які вніс Закон №425 до Закону України «Про вищу освіту», а саме до ст.44 та інших підзаконних актів.

На шести сторінках Порядку вимушеним переселенцям відводиться не багато уваги, проте розглянемо все за порядком.

На першій сторінці, окрім перерахування п’яти категорій, є ще страхітливий абзац, який повідомляє що у випадку отримання другої вищої освіти за державні кошти, вартість отримання першої потрібно повернути. Для чого це внесено до Порядку не відомо, адже існують відповідні нормативно-правові акти, все прописано, мабуть для кількості тексту та надання йому важливості.

У другому пункті перераховуються безпосередньо самі пільги, які будуть надаватися. Цей перелік буде повторюватися ще п’ять разів.

Нарешті в третьому пункті, підпункті чотири, і знаходиться опис самих пільг, які отримують «діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи». Які ж саме пільги отримали діти-ВПО? І так…

а) повної оплати за навчання для здобуття вищої освіти за певним освітнім рівнем (освітньо-кваліфікаційним рівнем або ступенем) за рахунок коштів загального фонду державного або  місцевих бюджетів – у разі зарахування на місця державного (регіонального) замовлення відповідно до Умов та правил прийому до вищих та професійно-технічних навчальних закладів України на відповідний рік;

Дуже незрозумілий текст і його потрібно декілька разів перечитувати. Отже держава готова повністю оплатити навчання дітей-ВПО … якщо вони будуть зараховані на бюджетні місця. Але, якщо вони вступлять до ВНЗ «на бюджет» їм і так держава оплатить навчання адже це місця держзамовлення. Можливо щось є в Умовах та правилах прийому до вищих та професійно-технічних навчальних закладів України? Проте єдине згадування про «внутрішньо переміщених осіб» є в п.ІІІ.5, в переліку груп, які мають «Спеціальні права на здобуття вищої освіти за державним замовленням та за рахунок цільових пільгових державних кредитів», але в цьому пункті не має жодного слова про оплату навчання за державні кошти.

б) надання у встановленому законодавством порядку пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти та професійно-технічної освіти  – у разі зарахування на навчання згідно з угодами, укладеними між вищим навчальним закладом та  фізичною або юридичною особою, відповідно до Умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів України на відповідний рік;

От як раз про пільгове кредитування і йде мова в п.ІІІ.5 Умов та правил прийому на навчання до вищих та професійно-технічних навчальних закладів України, а саме: «Особи, зазначені в абзаці одинадцятому цього пункту, мають право на переведення на місця за рахунок цільових пільгових державних кредитів в порядку, передбаченому законодавством, якщо вони зараховані на навчання за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб». Окрім того, надання пільгових кредитів регламентується Порядком надання  цільових пільгових державних кредитів для здобуття вищої освіти(затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2003 р. N 916). Проте отримати пільговий кредит може будь-яка людина, яка направить заявку. А також «10. Приймальна   комісія   вищого   навчального   закладу  за  результатами  складання  вступних  іспитів  приймає  щодо  кожного  одержувача  кредиту  рішення про зарахування абітурієнта до вищого  навчального закладу з оплатою його навчання  за  рахунок  кредиту». А переваги мають тільки абітурієнти, які мають направлення від органів освіти, та «11. Абітурієнти  з  числа  дітей-сиріт  і дітей,  позбавлених батьківського піклування, інвалідів 1 та 2 групи, малозабезпечених і  багатодітних  сімей  мають  переваги  за  однакових результатів вступних іспитів серед абітурієнтів,  які претендують на  здобуття вищої освіти за рахунок кредиту». Для внесення дітей-ВПО до цього Порядку Кабмін повинен був внести зміни, але цього не зроблено. Так і залишається незрозумілим, а в чому ж підтримка?

г) безоплатного забезпечення підручниками;

Виходячи з логіки цього пункту Державної  цільової підтримки, всі інші студенти платять гроші за користування підручниками. Проте проведене опитування серед знайомих студентів так і не виявило жодного факту оплати за підручники. Можливо мені зустрілися такі студенти та виші, а в інших потрібна оплата за користування підручниками?

д) безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах;

І тут теж дуже цікаво. Чи ВНЗ стали у нас провайдерами та надають Інтернет? Можливо таке і є у деяких вишах, але це не надто поширене явище. У більшості випадків студенти самостійно вирішують це питання. Окрім того виши націлені на поширення Інтернету у студмістечках, гуртожитках, корпусах. Окреме питання щодо баз даних. Мабуть це дуже необхідна річ, яку потрібно прописувати у законодавстві.

е) безоплатного проживання в учнівських гуртожитках – для учнів  професійно-технічних навчальних закладів, проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою у розмірі, визначеному вищим навчальним закладом у встановленому законодавством порядку,  – для студентів вищих навчальних закладів, курсантів невійськових вищих навчальних закладів, за умови, що зазначені у цьому підпункті особи не отримують допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 22).

Отже виходить, що студенти-ВПО повинні все ж таки оплачувати проживання у гуртожитку. Але у п.17 Ст.44 Закону України «Про вищу освіту»  відсутні виключення і безкоштовне забезпечення гуртожитком має відношення до всіх перерахованих категорій, жодної згадки про «проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою» в Законі не має. То б то своїм рішенням Кабінет Міністрів України вирішив «підправити» Закон України.

І на завершення. Своїм рішенням Кабмін України вніс ще одну зміну до Закону України №425 та Закону України «Про вищу освіту». Державні чиновники викреслили тисячі дітей-ВПО з цих законів. А саме у відношенні до студентів-ВПО відсутня будь-яка згадка про «соціальну стипендію». Так, у Законі це є, а у Порядку – не має.

Ну що ж, потрібно підводити підсумки. Що ми маємо – держава обіцяє все те, що і так надає – бюджетні місця, пільгові кредити, підручники. А там де виникає хоча б маленька потреба фінансування – зась! Залишається тільки питання, а для чого потрібно мільйони та мільярди, які вимагають чиновники для ВПО?

Олег Охредько, аналітик ЦГП «Альменда»,

Джерело: ІА «Голос Криму»