Знищення ідентичності під прикриттям безпеки: як Росія легітимізує русифікацію через курс із протидії неонацизму
З початком повномасштабного вторгнення Російська Федерація (далі — РФ) посилює контроль і тиск за будь-які прояви інакомислення, формально йменуючи свою політику «боротьбою з тероризмом та екстремізмом». Де-факто, як на території РФ, так і на тимчасово окупованих територіях (далі — ТОТ), цей інструмент використовується як засіб системного переслідування незгодних з політикою влади, а також тиску за прояви української культурної, мовної, історичної та національної ідентичності, зокрема серед дітей та молоді. Одним з ключових гравців цієї політики виступає Російське товариство «Знаніє» (далі — Товариство, «Знаніє»), яке вже потрапило під санкції України, Європейського Союзу та Швейцарії.
Одним із напрямків роботи Товариства є проведення лекцій та тематичних курсів. Зокрема для так званої «боротьби з екстремізмом» «Знаніє» розробило курс «Профілактика поширення ідеології неонацизму серед дітей та молоді» (далі — курс), який де-факто спрямований на ототожнення проукраїнської позиції з «неонацизмом» та формування у дітей і молоді з ТОТ лояльності до російської державної ідеології та знищення їхньої української ідентичності.
На кого ж спрямований курс?
Цільовою аудиторією цього курсу є:
- вчителі (які, за твердженням організаторів, опанують методи профілактики неонацизму та інтегрують профілактичну роботу в освітній процес),
- радники з виховання (які за результатом мають навчитись організовувати заходи та працювати з молоддю щодо запобігання екстремістським ідеологіям),
- співробітники молодіжної галузі (які за результатом повинні вміти розробляти та впроваджувати програми та проєкти, спрямовані на попередження ідеології неонацизму).
За твердженням генерального директора «Знанія» Максима Древаля, згаданий курс посідає друге місце за популярністю на платформі Товариства, до нього долучилися понад 62 тисячі осіб різних вікових категорій — від 14 до 69 років. Важливо, що 72% слухачів є педагогами.
На зображенні – Генеральний директор Російського товариства «Знаніє» Максим Древаль. Джерело: https://youth.rigf.ru/bio00630, архів: https://archive.ph/wip/hSz9l
Варто зазначити, що цей курс та інші пропагандистські матеріали товариства «Знанія» широко поширюється на ТОТ. До заходів, що проводяться на постійній основі належать «антитерористичні», під прикриттям яких окупаційна влада прагне сформувати у молоді ТОТ вороже ставлення до України, українських організацій та Збройних сил України.
Хто створив цей курс?
Курс «Профілактика поширення ідеології неонацизму серед дітей та молоді» був розроблений представниками товариства «Знаніє» спільно з експертами Національного центру інформаційної протидії тероризму й екстремізму за участі російських науковців. Склад лекторів — серед яких, зокрема, колишній розвідник, співробітники антитерористичних центрів та представник окупаційної влади Херсонської області — підтверджує, що цей курс є інструментом державної політики, а не просто освітньою ініціативою.
Наповнення курсу та до чого тут Україна?
Курс «Профілактика поширення ідеології неонацизму серед дітей та молоді» використовує стандартні освітні технології: яскраві ілюстрації, відеоматеріали та методичні рекомендації для викладачів. Лектори використовують спокійний, довірливий тон викладення, роблячи акценти на ключових тезах, а основні російські наративи повторюються упродовж різних модулів для закріплення в свідомості слухачів. Такий підхід із постійним повторенням ідеологічних меседжів є типовим для РФ, де освіта використовується як інструмент політичної та ідеологічної пропаганди.
Курс містить 8 модулів, розділених на 20 тем. Частина тем напряму стосуються України. Наводимо перелік тем:
- «Сутність неонацизму: поняття та характерні риси. Види неонацизму».
- «Русофобія як складова неонацистських загроз для Росії».
- «Український націоналізм та неонацизм: історія зародження».
- «Сучасні форми неонацизму на території України».
- «Причини проведення СВО для національної безпеки Росії».
- Сучасні історичні міфи в українській націоналістичній пропаганді.
- Неонацистські течії у мережі Інтернет: пропаганда.
- Неонацистські течії в мережі Інтернет: залучення до протиправної діяльності.
- Законодавство у сфері протидії тероризму та екстремізму.
- Законодавство у сфері збереження історичної пам’яті.
- Профілактика: сутність, види та інструменти роботи.
- Профілактика: формати роботи та ключові підходи в сучасних умовах.
- Групи ризику: поняття та види.
- Маркери схильності до деструктивного впливу.
- Особливості роботи з дітьми з нових суб’єктів Росії та української молоддю з підконтрольних київському режиму територій.
- Перелік суб’єктів профілактики у молодіжному середовищі.
- НКО у сфері профілактики.
- Роль лектора у профілактиці та освіті.
- Профілактичний контент: створення та розповсюдження в мережі Інтернет.
- Лідери думок у просвітницькій та профілактичній роботі серед молоді.
Які наративи в основі російської пропаганди?
Умовно основні наративи, які є наскрізними у курсі можна поділити на 4 блоки:
Блок 1. Делегітимація української державності
Основний посил — український націоналізм прирівнюється до неонацизму, а українська держава представляється як штучне утворення, створене ворогами Росії.
Ці тези висвітлюються в темах курсу: «Сутність неонацизму», «Український націоналізм та неонацизм: історія зародження», «Сучасні форми неонацизму на території України».
Основні наративи (тут і далі наводяться цитати з курсу):
«На Україні русофобія з часом перетворилася з заохочуваної суспільної практики на невід’ємну частину державної політики, що зрештою призвело до геополітичної декомпозиції цієї держави».
«У 2014 році в Києві відбувся державний переворот, у якому взяли активну участь праворадикали та націоналісти».
«Український націоналізм остаточно трансформувався в русофобський шовіністичний неонацизм і протиставив себе всій російській цивілізації»*
*Переклад українською мовою цитат із тем «Русофобія як складова неонацистських загроз для Росії» та «Сучасні форми неонацизму на території України».
Цей блок використовує пропагандистську техніку «перевертання»: жертва агресії (тобто Україна) представляється як агресор, а держава-окупант (тобто РФ) — як захисник. Також використовуються терміни «київський режим», «державний переворот», що спрямовано на формування у слухача усвідомлення нелегітимності української влади та знецінення демократичних процесів. Особливо небезпечним є застосування цих наративів до дітей, які в силу свого віку не мають критичних навичок для їх спростування.
Блок 2. Виправдання російської агресії
Основний посил — російське вторгнення представляється як вимушений захисний крок проти «неонацистської загрози» та експансії НАТО.
Ці тези висвітлюються в темах курсу: «Причини проведення СВО для національної безпеки Росії», «Сучасні історичні міфи в українській націоналістичній пропаганді», «Український націоналізм та неонацизм: історія зародження».
Основні наративи:
«Наступні президенти України, Порошенко та Зеленський, цілеспрямовано рухалися до ініціювання повномасштабної війни. … Відбувалася мілітаризація суспільства. Збройні сили України цілеспрямовано насичувалися зброєю. Місії НАТО з’явилися в Україні. Рішення президента Росії про проведення спеціальної військової операції стало по суті неминучістю, яка запобігла масштабній бійні, що готувалася для жителів Криму й Донбасу».
«… Росія бореться за нову систему безпеки, незважаючи на можливу агресію Заходу. Наша кінцева мета СВО – глибока трансформація західних еліт, їхнього менталітету, поразка глибинної держави США, тих еліт США, які налаштовані на боротьбу з Росією. Треба сформувати в них розуміння реальності, що Росія — це той каток, який неможливо зупинити. Це тривалий процес, і він не завершиться перемогою над Україною та її військами»*
*Переклад українською мовою цитат із тем «Український націоналізм та неонацизм: історія зародження» та «Причини проведення СВО для національної безпеки Росії».
Блок побудований на принципах віктимізації агресора та перекручуванні причинно-наслідкових зв’язків. Війна представляється не як напад на суверенну державу, а як «превентивний захист». Риторика про «каток» демонструє імперіалістичний характер російських намірів. Для дітей такі послання формують спотворене розуміння міжнародного права та моральних норм.
Блок 3. Примусова русифікація
Основний посил — діти і молодь з ТОТ потребують «дерадикалізації» та «повернення до традиційної російської ідентичності».
Ці тези висвітлюються в темах курсу: «Групи ризику», «Особливості роботи з дітьми з нових суб’єктів Росії», «Маркери схильності до деструктивного впливу».
Основні наративи:
«Населення нових суб’єктів Російської Федерації… допустили повне проникнення українського радикального націоналізму в систему освіти та просвітництва. Через це для даної категорії осіб гостро стоїть питання дерадикалізації та інтеграції в російське суспільство на основі правового, історичного та культурного походження, а також подолання русофобії та настанов українського націоналізму».
«Необхідно… допомогти переосмислити минуле і заново сформувати ідентичність, а швидше навіть повернути традиційну російську ідентичність».
«Важливо результативно… показувати, що в української молоді є майбутнє тільки у складі Росії. В той час як все, що може дати їм Україна, це руйнування, страждання, бідність і стирання традиційних цінностей»*
*Переклад українською мовою цитат із тем «Групи ризику: поняття та види» та «Особливості роботи з дітьми з нових суб’єктів Росії та українською молоддю з підконтрольних київському режиму територій».
Цей блок є найбільш небезпечним з точки зору прав дитини. Він легалізує систематичне знищення української ідентичності під виглядом «психологічної допомоги». Концепція «традиційної російської ідентичності» та «дерадикалізації» для українських дітей фактично є індоктринацією та стиранням національної самоідентичності.
Блок 4. Створення образу «колективного ворога»
Основний посил — Захід подається як головна загроза, що керує Україною і прагне знищити Росію та її цінності.
Ці тези висвітлюються в темах курсу: «Маркери схильності до деструктивного впливу», «Неонацистські течії у мережі Інтернет», «Профілактика: сутність, види та інструменти роботи», «Профілактика: формати роботи та ключові підходи в сучасних умовах»
Основні наративи:
«Агресія колективного Заходу проти Росії проявляється не лише у вигляді економічних санкцій та фінансування київського режиму, але й у провокуванні сепаратизму, у залученні молоді до терористичної, екстремістської та диверсійної діяльності,… у формуванні у сучасної молоді неприйняття російської держави та її дій як у країні, так і у світі».
«Основне завдання українських спецслужб… полягає в підриві російської державності і провокуванні внутрішнього громадянського протистояння».
«Маркери “деструктивності”… публікації, що містять висловлювання або інший контент, спрямовані на дегуманізацію образу російського солдата, а також дискредитацію збройних сил Російської Федерації, … публікації, що транслюють думки іноагентів та тих лідерів думок, які дотримуються проукраїнської та західної повістки. Також це може бути підписка на проукраїнські спільноти».
Інформація, подана у цьому блоці, демонструє, що будь-які прояви критичного мислення або альтернативних поглядів у РФ кваліфікуються як «ворожий вплив». Такий підхід до широкого трактування «маркерів екстремізму» відкриває можливості для тиску та репресій проти всіх інакомислячих.
У чому загроза курсу для України?
Курс «Профілактика поширення ідеології неонацизму серед дітей та молоді» товариства «Знаніє» є прикладом системного використання освітніх інструментів для реалізації геополітичних цілей РФ. Аналіз змісту курсу виявляє чотири ключові стратегічні напрями:
- зображення України як ворога — український патріотизм називають «неонацизмом», а саму Україну представляють як штучну державу, створену ворогами проти Росії;
- виправдання війни — російське вторгнення подають як «захист» від нібито українських загроз, перевертаючи ролі жертви та агресора;
- примусова русифікація дітей — під виглядом «допомоги» та «лікування» дітей змушують забути українську культуру й стати росіянами;
- пошук ворогів — будь-кого, хто критикує Росію або підтримує Україну, оголошують «екстремістом».
Курс використовує прийоми обману — підміняє значення слів, лякає уявними загрозами та прикривається псевдонауковими обґрунтуваннями. Відтак під маскою «боротьби з екстремізмом» РФ здійснює систематичну ідеологічну індоктринацію дітей і молоді на тимчасово окупованих територіях, спрямовану на знищення української ідентичності та формування лояльності до держави-агресора.
Такі практики мають не лише ідеологічні, а й глибокі демографічні наслідки. Під впливом системної русифікації та пропаганди Україна ризикує втратити ціле покоління дітей і підлітків, які зростають, не ототожнюючи себе з українською культурою, мовою та державністю. Це виходить за межі питання ідентичності, а є й питанням майбутнього країни, адже втрата покоління є втратою людського, інтелектуального та економічного потенціалу, який є основою відновлення й розвитку України.
Цей курс є не просто пропагандистським інструментом, він є частиною політики країни-агресора, спрямованої на довгострокове ослаблення української нації.
Матеріал підготовлено Центром громадянської просвіти «Альменда» в межах проєкту «Відстоювання ідентичності: захищаючи українських дітей на окупованих територіях». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Центр громадянської просвіти “Альменда”» і не обов’язково відображає позицію Civil Rights Defenders.
