Рекомендації (дорожня карта) щодо політики реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації
Наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України стала тимчасова окупація частини території країни.
Наразі під контролем держави-окупанта перебуває майже 18 % української території. Заручниками держави-окупанта станом на 2024 рік стали майже 1 млн українських дітей.
Внаслідок тимчасової окупації, яка триває вже 10 років, українська освіта зазнала незворотних змін: на Кримському півострові та на тимчасово окупованих окремих територіях України, що входять до складу Донецької та Луганської областей, освіта була знищена повністю, а з 2022 року — знищується на тимчасово окупованих окремих територіях України, що входять до складу Запорізької та Херсонської областей.
Діти, котрі перебувають на тимчасово окупованих територіях, стають об’єктами «російського державного перевиховання».
«Перевиховання» ведеться через російське освітнє середовище, де діти змушені навчатися за російськими стандартами, програмами, навчальними матеріалами. Також широко розгорнута російська система «патріотичного виховання», яка має на меті формування російської громадянської ідентичності, впровадження російських традиційних цінностей, мілітаризацію свідомості й лояльне ставлення до воєнних дій, розв’язаних Росією на території України.
Положення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права у сфері прав людини вказують на протиправність таких дій РФ.
Міжнародне право, хоч і покладає широке коло обов’язків на державу-окупанта, водночас не знімає відповідальності з держави-суверена, зокрема не звільняє її від зобов’язань щодо забезпечення доступності освіти для всіх громадян, як це передбачено статтею 39 Конвенції ООН про права дитини.
Саме тому питання реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації, повинно бути в постійному фокусі уваги держави і суспільства. Усі політики держави щодо дітей та молоді, які перебували в окупації, мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров’я, самоповагу та гідність дитини.
Українська влада, організації громадянського суспільства та міжнародні партнери активно шукають способи відновлення справедливості та покарання відповідальних. Однак протиправні практики РФ щодо української освіти створюють нові проблеми щодо реінтеграції нового покоління дітей, вихованих у цілковитій лояльності та готовності служити в збройних силах РФ.
Розроблені Рекомендації ґрунтуються на результатах аналізу досвіду успішних і неуспішних політик реінтеграції дітей і молоді в країнах, які долали наслідки війн та внутрішніх конфліктів, а також містять оцінки релевантності цих політик стосовно українського контексту щодо подолання наслідків російсько-української війни.
Рекомендації також враховують результати дискусій із представниками українського студентства (зокрема молоді з тимчасово окупованих територій), які перемістились на підконтрольну територію України, проживши різний час в окупації.
Ефективна політика реінтеграції дітей та молоді, які перебували в окупації, стане потужним внеском в досягнення сталого миру.
Досвід України має стати прикладом, який зможе дати поштовх міжнародній спільноті для подальшого розроблення відповідних механізмів захисту дітей від ідеологічного впливу, подолання наслідків такого впливу не тільки під час збройного конфлікту, а й у мирний час.
Підготовка цього матеріалу стала можливою завдяки фінансовій підтримці Уряду Великої Британії в рамках проєкту «Шлях вперед: закладаючи основи для спільного майбутнього», який виконує ЦГП «Альменда». Погляди, висловлені в цій публікації, належать авторам і можуть не збігатися з офіційною позицією Уряду Великої Британії.
