Публічний діалог про виклики в сфері освіти після деокупації Криму та при його реінтеграції
«Сьогодні, 23 травня, в школах в окупації наші діти чують останній дзвоник. І я дуже сподіваюсь, що це буде справді останній дзвоник в окупації і, що наступний буде лунати під гімн України».
Зазначила Валентина Потапова під час сьогоднішнього публічного діалогу в Укрінформі «Деокупація і реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти», одним із організаторів якого став і Центр громадянської просвіти «Альменда».
Модератор заходу – Андрій Іванець, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду, зазначив, що захід організований з метою розгляду викликів у сфері освіти, які нас очікують у звільненому Криму.
Ігор Соловей, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, зазначив, що відповідно до нещодавнього опитування на деокупованих територіях, молодь та діти стали найуразливішою частиною українського суспільства, яку окупанти використовували в своїх цілях. І після деокпації Криму нам треба буде займатися «деокупацією мізків кримчан, в першу чергу дітей».
Про те, як росіяни в окупованому Криму через формальну та неформальну освіту змінюють свідомість та ідентичність дітей на російську розповіла наша колега – Валентина Потапова, керівниця напрямку національної адвокації в сфері освіти Центру громадянської просвіти «Альменда».
Валентина навела цифри, згідно з якими в Криму проживає 364 148 дітей у віці до 17 років. А в школи в 2022 році в окупованому Криму пішло 230 000 дітей, а в кримських ВНЗ навчається 50 000 дітей. Для всіх цих дітей створена система знищення української ідентичності, яка має намір перетворити цих дітей на росіян.
Валентина Потапова розповіла про всі складові Системи знищення української ідентичності дітей, яку росіяни впроваджують на всіх окупованих територіях. Ця система має конкретних виконавців, форми та чотири механізми впровадження, про які ми розповідаємо детальніше в нашому аналітичному продукті за посиланням.
“Її мета [системи] – перетворити дітей на росіян. Серед механізмів також є такі уроки, як “розмови про важливе”, спрямовані на викривлення історії, також воєнно-патріотичні табори, кадетські класи, понад 874 загони Юнармії, членами якої є понад 30 000 дітей. На півострові більше загонів Юнармії, аніж шкіл”.
Цю проблему підтвердив і співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень – Юрій Смелянський: «Головна проблема кадрового резерву в тому, що його на сьогодні не існує. Водночас він знадобиться також для деокупованих територій Донбасу, а також Запорізької і Херсонської областей».
Владислав Мірошниченко – аналітик Української Гельсінської спілки прав людини розповів про ще одну проблему в окупованому Криму – лінгвоцид української мови – діяння умисне вчинене з метою знищення мовної спільноти або обмеження використання мови, її усунення з публічного простору чи значного зменшення її використання та культурного значення. В окупованому Криму результатом даної політики стало майже 100% виключення української мови з освітньої сфери на всіх рівнях. З початку повномасштабного вторгнення лінгвоцид почав впроваджуватися і на новоокупованих територіях.
Проте, як зазначив Владислав, питання механізму притягнення Росії до відповідальності за цей злочин все ще немає.
В ході дискусії учасники представили проєкт-звернення до Міністерства освіти та науки України, Міністерства з питань реінтеграції та інших державних органів.
Серед основних пропозицій: за участі експертної мережі Кримської платформи розробити
- критерії оцінки результатів процесу реінтеграції;
- навчальні програми на перехідний період перших трьох років;
- алгоритм відбору та підготовки кадрового резерву для освітнього простору Криму;
- необхідність прийняття законодавчих змін в питаннях кадрової люстрації.
Під час заходу учасники публічного діалогу могли запропонувати додаткові пункти до проєкту звернення.
Зокрема, наша керівниця напрямку національної адвокації в сфері освіті – Валентина Потапова, внесла такі пропозиції:
- запропонувати МОН створити окремий структурний підрозділ – директорат освітньої реінтеграції ТОТ;
- провести моніторингові дослідження навчальних програм з предметів українознавчого циклу для оцінки освітніх розривів в Криму та підготувати систему подолання цих розривів.
За результатами публічного діалогу «Деокупація і реінтеграція Криму: виклики у сфері освіти» було допрацьовано резолюцію з конкретними пропозиціями, яку буде передано на розгляд відповідним органам влади.
Дякуємо всім учасників, які доєдналися до обговорення:
координатор групи «Гуманітарна політика» експертної мережі Кримської платформи Андрій Щекун, заступник керівника Секретаріату Уповноваженого з захисту державної мови Сергій Сиротенко, керівник відділу з питань деокупації та реінтеграції Автономної Республіки Крим Представництва Президента в АРК Степан Золотар, директорка НВК «Українська школа-гімназія» м. Сімферополя (1997 – 2014 рр.) Наталя Руденко, заступник представника президента в 2006-2007 роках Олександр Левченко, завідувачка кафедри української філології Севастопольського гуманітарного університету (1994-2014 рр.) Олена Попова, вчителька історії ЗОШ №15 м. Євпаторія (1996-2014рр.) Ольга Слободанюк, декан факультету гуманітарних та соціальних наук Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Світлана Кузьміна, співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шамайда, представниця Нотаріальної палати України Олена Павловська.
