Як готувати вчителів під час війни та після деокупації: рекомендації для МОН, ЗВО та міжнародних донорів
Громадська організація «Центр громадянської освіти “Альменда”» у 2024–2025 роках провела моніторингове дослідження підготовки майбутніх вчителів у закладах вищої освіти щодо цілей, змісту й методології викладання в період воєнного часу та відновлення освітнього процесу після деокупації.
За підсумками аналізу, організація підготувала аналітичний звіт із комплексними рекомендаціями для Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти та міжнародних партнерів. Окрім цього, звіт містить аналіз державних стандартів, освітніх програм та підходів до підготовки майбутніх педагогів у 18 закладах вищої освіти України; результати опитування студентів, фокус-груп та глибинних інтерв’ю з учасниками освітнього процесу, а також виявлені виклики, сильні сторони та прогалини підготовки вчителів в умовах війни.
Нижче публікуємо рекомендації зі звіту, які можуть стати основою для оновлення державної політики, університетських програм і міжнародної підтримки.
Для Міністерства освіти і науки України
1. Розробити цілісну державну політику підготовки педагогів до роботи в умовах війни та післявоєнної відбудови.
- Ухвалити міжвідомчу стратегію з підготовки та підтримки педагогічних кадрів в умовах збройного конфлікту.
- Інтегрувати цю стратегію в реформи Нової української школи (НУШ) та політики післявоєнної реконструкції освіти.
2. Оновити освітні стандарти з урахуванням викликів війни та післявоєнного періоду.
- Урахувати під час розроблення або оновлення стандартів вищої освіти для галузі знань А «Освіта» спеціальностей А3 і А4 необхідність включення окремих фахових компетентностей:
- діагностика та подолання освітніх втрат;
- психосоціальний супровід учнів;
- організація навчання в умовах змішаного та дистанційного формату;
- правова грамотність (МГП/МППЛ, права дитини, захист прав людини в умовах війни);
- робота у полікультурному середовищі;
- застосування білінгвальної освіти (особливо на деокупованих територіях).
- Включити до оновлених стандартів блоки професійної етики, з акцентом на захист прав учнів, недискримінацію та відповідальне поводження в умовах травматичних ситуацій.
- Визначити відповідні програмні результати навчання, що слугуватимуть індикаторами ефективності такої підготовки та внутрішніх систем забезпечення якості освіти.
3. Забезпечити узгодженість між професійними та освітніми стандартами.
- Провести методичне узгодження СВО та професійного стандарту вчителя, щоб зменшити розрив між академічною підготовкою та реальними трудовими функціями.
- Інтегрувати трудові функції професійного стандарту вчителя до логіки формування програмних результатів навчання.
4. Надати ЗВО більше академічної свободи та методичної підтримки.
- Спростити процедури оновлення освітніх програм та швидкого впровадження нових курсів, зокрема:
- провести акредитацію освітніх програм, за якими готують здобувачів вищої освіти за педагогічними спеціальностями у випадках, коли вносяться зміни в частині очікуваних програмних результатів навчання (компетентностей) вже акредитованої освітньої програми;
- забезпечити державне фінансування послуг із проведення акредитації освітніх програм, спрямованих на адаптацію та трансформацію підготовки майбутніх педагогів до роботи в умовах війни.
- Сприяти розробленню типових модулів і навчально-методичних матеріалів (зокрема, з таких тем: освіта в умовах війни, права людини, робота на деокупованих територіях, робота з учасниками освітнього процесу з різним досвідом війни тощо).
5. Інституціоналізувати підготовку до викладання в ЗСО в умовах війни через окремі освітні компоненти.
- Рекомендувати ЗВО тимчасово інтегрувати до освітнього процесу елементи чинної Типової програми підвищення кваліфікації (зокрема, матеріали Базового онлайн-курсу та фасилітованих програм), що вже адаптовані до контексту війни й відповідають сучасним викликам у сфері педагогіки.
6. Створити національну платформу підтримки ЗВО, що готують майбутніх вчителів, у контексті викликів війни.
- Сприяти створенню єдиної освітньої платформи обміну практиками, навчальними матеріалами, силабусами та кейсами з підготовки педагогів до роботи у кризових умовах.
- Заохочувати ЗВО до створення відкритих онлайн-курсів, відеолекцій і підручників для підготовки педагогів до роботи у змішаних і нестабільних форматах.
7. Підтримати розвиток наукових досліджень у сфері педагогіки воєнного часу.
- Створити цільові грантові програми для ЗВО на дослідження тем організації навчання в умовах війни та післявоєнної відбудови, освітніх втрат, психологічної адаптації, гуманітарного права в освіті.
- Інтегрувати ці дослідження в державну програму відновлення освітньої системи після війни.
Для закладів освіти, що готують вчителів для ЗСО
1. Переглянути та адаптувати освітні програми відповідно до сучасних викликів (реалій війни та післявоєнного періоду).
- Інтегрувати тематику з подолання викликів війни, МГП, психосоціального супроводу, освітніх втрат та реінтеграційної роботи у фахові дисципліни.
- Переглянути освітні програми для включення таких тем:
- «Гнучке навчання в умовах кризи»;
- «Освітні втрати і діагностика. Оцінювальна та діагностична компетентність»;
- «Психологічна та психосоціальна компетентність. Оцінювання психологічного стану учнів у класі з різним досвідом війни»;
- «Основи міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини для вчителя. Права дитини в умовах збройного конфлікту та роль педагога в їх захисті»;
- «Освітні підходи до недопущення насильства, дискримінації, булінгу в умовах війни. Формування діалогу між учнями з різним досвідом війни»;
- «Громадянська та культурна інтеграція. Моделі білінгвальної освіти на деокупованих територіях».
- Забезпечити зв’язок між освітніми програмами та реальними умовами шкільної освіти, особливо в громадах, що постраждали від війни.
- Забезпечити інтердисциплінарний підхід, коли тематика організації навчання під час війни та післявоєнної відбудови інтегрується у кілька ключових дисциплін (педагогіку та психологію, методику навчання, практику тощо).
2. Розвивати інституційні практики гнучкого реагування.
- Розробити та впровадити обов’язковий курс (або міждисциплінарний модуль). Наприклад, «Педагогічна діяльність в умовах війни та післявоєнного відновлення» / «Освіта в умовах війни: психосоціальна підтримка, права дитини, кризове навчання».
- Розробити типову навчальну програму, адаптовану до різних контекстів (деокуповані території, діти з травматичним досвідом, класи з учнями з ТОТ / за кордоном).
- Використовувати силабуси й робочі програми як інструмент оперативної реакції на нові виклики. Це дозволить не чекати офіційного оновлення стандартів, а включати актуальну тематику вже зараз.
- Сприяти створенню в межах факультетів або навчально-методичних підрозділів ЗВО центрів змістовного оновлення, відповідальних за розроблення й оперативну адаптацію навчального контенту відповідно до актуальних суспільних викликів.
- Поширити практику застосування «гостьових лекцій» із запрошеними професіоналами, зокрема з використанням академічної мобільності викладачів закладів освіти, де є відповідні наукові досягнення та практичний досвід.
3. Розвивати компетентності викладачів ЗВО щодо навчання в кризових умовах.
- Провести для викладачів серії тренінгів:
- викладання тем щодо організації навчання в умовах воєнного періоду;
- методика викладання етично чутливих тем у контексті війни та травматичного досвіду;
- методика роботи протидії деструктивним інформаційним впливам, зокрема, російським наративам;
- розвиток психологічної стійкості та профілактика емоційного вигорання у викладацькому середовищі;
- підтримка учасників освітнього процесу, які постраждали від війни.
4. Посилити практичну підготовку студентів.
- Забезпечити зв’язок між програмами практики та реальними умовами шкільної освіти, особливо в громадах, що постраждали від війни.
- Налагодити партнерства із закладами загальної середньої освіти в деокупованих або прифронтових регіонах для вивчення досвіду педагогів-практиків.
5. Залучати студентів до міждисциплінарних досліджень і громадських ініціатив.
- Заохочувати виконання кваліфікаційних робіт на теми, пов’язані з подоланням викликів війни, реінтеграцією, культурною пам’яттю та правами дитини.
- Інтегрувати студентські проєкти у локальні ініціативи підтримки учнів, які постраждали від війни.
Для міжнародних партнерів, донорських організацій та міжурядових структур
1. Підтримати формування державної політики педагогічної підготовки в умовах війни.
- Надати експертну та аналітичну підтримку Міністерству освіти і науки України у розробленні міжвідомчої стратегії підготовки педагогічних кадрів в умовах збройного конфлікту.
- Сприяти інтеграції найкращих міжнародних практик до українських політик з підготовки вчителів до викладання в умовах збройного конфлікту та післявоєнної відбудови.
2. Надати наукову та фінансову підтримку оновлення змісту педагогічної освіти.
- Сприяти розробленню та впровадженню оновлених освітніх програм у закладах вищої педагогічної освіти, які охоплюють тематику прав людини, міжнародного гуманітарного права, психосоціальної підтримки, роботи в багатокультурному середовищі, а також протидії пропаганді й дезінформації.
- Підтримати створення типових навчальних модулів, адаптованих до умов воєнного часу та реалій післявоєнного періоду, з подальшою можливістю їх масштабування.
- Забезпечити експертну підтримку у формуванні індикаторів ефективності підготовки педагогів до викладання в умовах криз і складних гуманітарних викликів.
- Фінансувати створення дослідницьких хабів, які працюватимуть над тематиками педагогіки кризового періоду, інклюзивної освіти, міжкультурної інтеграції та освітньої реінтеграції дітей із тимчасово окупованих територій.
- Надати довгострокову підтримку науково-дослідницьким ініціативам, спрямованим на формування наукового підґрунтя для освітньої політики в умовах післявоєнного відновлення.
- У всіх програмах технічної допомоги ставити в центр підготовки педагогів здатність забезпечувати право дитини на безпечне, якісне та інклюзивне навчання, незалежно від її досвіду війни чи місця проживання.
3. Розвивати глобальні партнерства між українськими ЗВО та міжнародними освітніми установами.
- Створити спільні академічні програми, дослідницькі консорціуми та грантові механізми для зміцнення взаємодії між університетами країн-партнерів і українськими ЗВО.
- Просувати академічну мобільність та стажування викладачів і студентів педагогічних спеціальностей у закордонних установах, що мають досвід викладання в умовах гуманітарних криз.
Презентація звіту відбулася за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Адаптивна освіта: реагування на виклики окупації для дітей з ТОТ»
