Автор

Олег Охредько

Експерт, аналітик, координатор освітніх програм

27.04.2021

Аналіз підручників з історії України для 11 класу

У одинадцятому класі випускники та випускниці завершують вивчення курсу історії України, вони опановують період з середини ХХ ст. (завершення Другої Світової війни) до подій початку ХХІ ст. (останніх певних подій наших часів). Цей період доволі складний в розумінні, адже освітній простір оперує певними подіями і головне інтерпретаціями, які несуть політичну доцільність та маніпулятивні складові. Тому підручники несуть особливе навантаження, адже вони і є певними носіями державницької політики.

Для аналізу щодо наявності матеріалів про історичні події другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. в Криму були визначені підручники, які поширені в освітніх закладах України відповідно Наказу МОН від 12.04.2019 №472 “Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” підручникам для 6 та 11 класів закладів загальної середньої освіти”:

• Історія України [рівень стандарту] : підручник для 11 кл. закл. загальн. серед. освіти / Н. М. Сорочинська, О. О. Гісем. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2019. – 240 с. : іл.
• Історія України (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов,  С. В. Кульчицький. – Київ : Літера ЛТД, 2019. – 256 с.
• Історія України. Рівень стандарту :  підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, О. В.Наумчук, М. Є. Крижановська, І. Б. Гирич, І. О. Бурнейко. – Тернопіль : Астон, 2019. – 256 с. : іл.
• Історія України (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загал. серед. Освіти / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків : Вид-во «Ранок», 2019. – 288 с. : іл.
• Історія України (рівень стандарту) : підруч. для 11 кл. закл. загальн. серед. освіти / О. К.Олексій  Струкевич, Степан Дровозюк. Київ : Грамота, 2019. – 260 с. : іл.
• Історія України : (рівень стандарту) : підруч. для 11-го кл. закл. заг. серед. Освіти / Віктор Даниленко, Мирослава Смольніцька. – Київ : Генеза, 2019. – 224 с. : іл.

Аналіз проводиться на кількісному та якісному рівнях. Кількісний рівень проводиться за допомогою контент аналізу та статистичної обробки кількості матеріалу. Якісний аналіз розглядає зміст матеріалу текстового та ілюстративного характеру.

Контент аналіз проводився через пошук вживання певних назв і термінів та похідних від них: «Крим, Севастополь, татари, анексія, окупація, Тузла, Керч, Джамілєв, Чубаров, Мешков, Григоренко, Меджліс, Курултай, АРК». Статистичний матеріал визначався відповідно до кількості тексту та відношення до загальної кількості з врахуванням похибок та округлення до цілого. Якісний аналіз визначав наявність текстів дискримінаційного характеру та забарвленості матеріалів.

Для спрощення використовувалися наступні скорочення:

На основі аналізу можливо зробити наступні висновки:

• Всі підручники мають матеріал щодо історичних подій другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. в Криму.
• Кількість тексту та ілюстративного матеріалу про історичні події другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст. в Криму різниться:

• Більшість матеріалу про Автономну Республіку Крим та місто Севастополь у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.. об’єднана в темах щодо передачі Кримської області у склад УРСР в 1954 р., розвитку кримськотатарського руху та повернення кримських татар на Батьківщину в Крим, створення Автономної Республіки Крим у 1990 р. та подій на півострові на початку 1990-х рр., конфліктів з Росією навколо Чорноморського флоту та о. Тузли, окупації Російською Федераціє Автономної Республіки Крим та міста Севастополь у 2014 році.
• Всі підручники мають карти на яких означені кордони сучасної України (в тому числі і Кримський півострів).
• У всіх підручниках розміщені світлини, які мають відношення до історичних подій на Кримському півострові у другій половині ХХ – початку ХХІ ст. (наприклад підручник ПІУ11С на С.187 – світлини демонстрації кримських татар на поч.. 1990-х рр..; на С.214  світлина «Зелених чоловічків, які патрулюють аеропорт Сімферополя 28 лютого 2014 р.; ПІУ11Г – на С.209 світлина Кримськотатарського села Ходжа-Сала та інші. 
• В підручниках розміщені світлини відомих політичних діячів, діяльність яких пов’язана з історією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, наприклад світлина М. Джємільова є в підручнику ПІУ11С на С.108, ПІУ11В на С.116, ПІУ11Х – на С.145, ПІУ11Г – на С.113, ПІУ11С  – портрет Р. Чубарова (С.165) та інші.
• В підручниках використовується назва «татари» по відношенню до кримських татар, хоча в деяких підручниках використовуються поряд назви як татари, так і кримські татари в статистичних даних Всеукраїнського перепису:

• В підручниках використовується термін «анексія» по відношенню до окупованого Криму та міста Севастополь Російською Федерацією^[1], хоча інформація щодо вживання термінів була поширена ще до часу написання підручників:

• В підручнику Історія України (рівень стандарту) за авторством О. Струкевича, С. Дровозюка видавництва Грамота використовуються негативно забарвлені терміни, які використовувалися в радянські часи, наприклад ПІУ11О на С.156 звертає увагу: «виступили проти імперських маніпуляцій Москви», в цьому ж підручнику на С.189 вказується: «зловживань шовіністичної кримської адміністрації», на С.222 – «імперське обличчя російських політиків»
• В підручниках не використовуються схеми та інфографіки в матеріалах про події другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на півострові Крим.
• В підручниках активно використовуються документи, які розкривають події на Кримському півострові в другій половині ХХ – початку ХХІ ст..
• В темах, які представляють економічний, соціальний й культурний розвиток українських земель в другій половині ХХ – початку ХХІ ст.. кримська тематика практично не представлена.

Загальні висновки:

• Матеріали про історичні події другої половини ХХ – початку ХХІ ст. на Кримському півострові присутні в підручниках з історії України для 11 класів загальноосвітніх шкіл і складають біля 5% від загального тексту.
•  Тематика Криму присутня у певних розділах, проте практично відсутня в загальній характеристиці чи описі економічного, соціального або культурного розвитку українських земель.
• Більшість авторів та авторок підручників епізодично використовують назву «татари» по відношенню до кримських татар та термін «анексія» щодо окупованого Криму та міста Севастополя, що формує певні стереотипні упередження.

Олег Охредько,
експерт ЦГП “Альменда”

[1] … закріплення терміну "анексія" за злочинними діяннями РФ, наслідком яких стала окупація Кримського півострова, може також трактуватися як де-факто визнання односторонніх дій РФ з приєднання окупованої території України, що, однак, є окремим грубим порушенням міжнародного права, яке не тягне за собою жодних правових наслідків у контексті територіальних змін https://www.pravda.com.ua/columns/2019/08/22/7224230/.