Вітаємо прийняття Національної молодіжної Стратегії до 2030 року

12 березня, з метою забезпечення створення додаткових можливостей для становлення, розвитку та підвищення рівня конкурентоспроможності молоді, реалізації її конституційних прав і свобод, утвердження у молодіжному середовищі здорового способу життя, сприяння ініціативі та активності молодих громадян в усіх сферах життєдіяльності суспільства й держави,  Президент України своїм Указом  затвердив Національну молодіжну стратегію до 2030 року (від 12 березня 2021 року № 94/2021). 

Такий крок є надважливим, оскільки саме молодь найбільш вразлива перед маніпулятивними технологіями з одного боку та складає передовий загін, що призводить до змін в суспільстві, з іншого. 

Вперше, з початку  україно-російської війни, окупації Криму та захоплення східних територій терористичними угрупуваннями , українська держава  звернула увагу на становище молоді на тимчасово окупованих територіях України та на необхідність стратегічних дій щодо збереження зв’язків та створення умов для подальшої реінтеграції молоді. В тексті Національній стратегії прямо вказано на те, що 

«… в умовах соціальної та економічної кризи в Україні, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, значно зросла міграція населення — з’явилося майже 1,5 млн внутрішньо переміщених осіб, значна частка з яких молодь.

На тимчасово окупованих територіях у Донецькій і Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі проживає близько мільйона дітей та молоді.

Майже 300 тис. молодих громадян, які на сьогодні проживають на тимчасово окупованих територіях, досягли 14 — 18 років і перебувають під постійним впливом пропаганди Російської Федерації, що спотворює історичні факти, викривлює уявлення про Україну, громадянами якої вони є, та загрожує знищенню української ідентичності. У таких умовах молодь з тимчасово окупованих територій фактично втрачає можливість реінтегруватися в українське суспільство.

Для розв’язання проблеми реінтеграції необхідно створити умови для мотивації молоді з тимчасово окупованих територій переїхати до інших регіонів України та стати повноцінними носіями української ідентичності та європейських цінностей. Це може стати одним із ключових факторів, здатних вплинути на якнайшвидшу реінтеграцію тимчасово окупованих територій в Україну».

Задля реалізації Національної молодіжній стратегії планується:

«Для забезпечення підвищення мобільності, соціальної і культурної інтеграції молоді в суспільне життя України та світу необхідними є такі чинники:

  • формування серед молоді розширеного поняття української ідентичності, яке базується не тільки на походженні, а й на цінностях та виборі;
  • реінтеграція молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України, та з числа внутрішньо переміщених осіб до культурного, інформаційного, освітнього простору України;
  • запровадження ефективних соціально-гуманітарних механізмів інтеграції до соціального, громадського та економічного життя молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України;
  • залучення молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України, та з числа внутрішньо переміщених осіб до активного суспільного життя в Україні;»

Стратегія базується принципах, серед яких є «рівність можливостей — рішення базуються на тому, що гідність людини є непорушною цінністю, незалежно від віку, статі, інвалідності, етнічного і соціального походження, релігійних та інших переконань, сімейного й майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак». 

Саме на виконанні цього принципу, неодноразово наголошували правозахисні  громадські організації, які протягом 7 років опікувались питаннями забезпечення права на освіту та інших соціально-культурних прав щодо дітей та молоді, які залишились на тимчасово окупованих територіях. Було підготовлено численні рекомендації з цього питання до центральних органів влади, комитетів Верховної Ради України і нарешті в Національній молодіжній стратегії запропонований механізм, який буде відслідковувати шляхи її реалізації: «Індикаторами реалізації Стратегії повинні стати, зокрема:

  • підвищення рівня реінтеграції молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України, а також з числа внутрішньо переміщених осіб до культурного, інформаційного, освітнього простору України;
  • зростання чисельності молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України і вступила до закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;»

Реалізація Стратегії буде здійснюватися у два етапи.

На першому етапі (2021 — 2022 роки) передбачається:

  • удосконалення нормативно-правової бази щодо забезпечення реалізації державної молодіжної політики, яка відповідає сучасним світовим практикам та забезпечує впровадження ефективних механізмів та інструментів для роботи з молоддю;
  • розроблення та затвердження державних цільових програм, інших програм, які спрямовані на вирішення питань молоді на всіх рівнях урядування.

Також ця  Стратегія передбачає проведення щорічної оцінки ефективності реалізації молодіжної політики та моніторингу виконання її завдань, реалізації проектів і здійснення заходів у рамках виконання державної цільової соціальної програми «Молодь України», проведення аналізу становища молоді в Україні на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Отже, для того щоб досягнути Індикаторів реалізації Стратегії, які пов’язані зі проблемами молоді, які мешкають або переміщуються з тимчасово окупованих територій,  планується:

  • підвищення рівня реінтеграції молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України, а також з числа внутрішньо переміщених осіб до культурного, інформаційного, освітнього простору України;
  • зростання чисельності молоді, яка проживає на тимчасово окупованих територіях України і вступила до закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти.

Вважаємо необхідним врахування під час розробки Плану дій щодо виконання Національної молодіжної стратегії рекомендацій від громадських організацій, які опікуються проблемами дітей та молоді з тимчасово окупованих територій. 

Валентина Потапова, керівниця освітнього напрямку Української Гельсінської спілки з прав людини 
Олег Охредько, експерт аналітик ЦГП «Альменда»
Андрій Іванець, координатор Таврійської гуманітарної платформи, член Правління Союзу вимушених пересленців
Крайова рада українців Криму 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *