Аналіз Програми зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання з історії України, здобутих на основі повної загальної середньої освіти

Одним з критеріїв оцінки результатів навчання в сучасній українській школі стало Зовнішнє Незалежне Оцінювання (ЗНО). Спочатку воно було орієнтовано на оцінювання результатів навчання учнів та учениць для створення незалежної системи вступу до вищих навчальних закладів. Проте з часом державні погляди змінюються і поступово ЗНО все більше імплементується в шкільну освіту. Зараз у випускному класі ЗНО та ДПА (Державна підсумкова атестація) з ряду предметів поєднані.

Окрім того ЗНО вказує на напрямки державної політики в сфері формування громадянських компетентностей, української ідентичності у дітей. В основному державна політика реалізується через зміст питань ЗНО, які оновлюються кожного року. А безпосередньо об’єм матеріалу для підготовки до ЗНО регулює Програма зовнішнього  незалежного  оцінювання  результатів навчання з історії України, здобутих на основі повної загальної середньої освіти (затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2018 р. № 696, далі – Програма). Проведенням ЗНО займається спеціальна уповноважена організація – Український центр оцінювання якості освіти (УЦОЯО).

Кількість та якість інформації про Крим, про історичні процеси якраз і відображає Програма. Для аналізу була розглянута Програма, яка розміщена на сайті УЦОЯО. Аналіз проводився на кількісному та якісному рівнях. На кількісному рівні розглядались кількісні показники щодо наявності матеріалів, присвячених історичним процесам в Криму з найдавніших часів до сьогодення. На якісному рівні розглядався зміст матеріалів, які присвячені Криму.

Результати аналізу:

  • Матеріали щодо історичних процесів на території Кримського півострову з найдавніших часів до наших днів присутні в Програмі зовнішнього  незалежного  оцінювання  результатів навчання з історії України, здобутих на основі повної загальної середньої освіти.
  • Матеріал Програми об’єднаний у 32 теми, у 14 темах присутній матеріал, який стосується Криму (дивись Додаток).
  • Програма має узагальненні результати, які повинен знати та уміти учень або учениця на кшталт: «сприймати та інтерпретувати різновидові історичні джерела, що стосуються теми»; «візуально розпізнавати та характеризувати вказані історично-культурні пам’ятки»; «визначати правильність застосування в історичному контексті вказаних понять і термінів»; «встановлювати та групувати вказані дати відповідно до подій, явищ, процесів,  співвідносити дати та історичні факти (події, явища, процеси) з періодами, факти-події – з явищами, процесами; визначати послідовність історичних подій, явищ, процесів»; «характеризувати зміст політичних угод, що стосувалися українських земель, особливості господарського та церковного життя; діяльність вказаних історичних діячів», що дозволяє розглядати матеріал, який стосується Криму у різні історичні періоди.
  • В Програмі пропонується розглянути тематики, які мають опосередковану інформацію про історичні події на Кримському півострові, наприклад в темі 12. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII- в першій половині XIX ст. пропонується розглянути наступні питання: «характеризувати асиміляційну політику Російської імперії щодо України, економічний розвиток і соціальні відносини,…», «Адміністративно- територіальний поділ українських земель у складі Російської імперії», що дозволяє розглянути стан справ на Кримському півострові в ці часи.
  • В Програмі застосовуються помилкове уявлення про те, що Кримське ханство було частиною Османської імперії. Ці погляди були нав’язані ще в часи Російської імперії, підтримувалося радянської історіографією і в наші часи закріплені в російській версії історії. Наприклад в темах 5. «Руські удільні князівства у складі іноземних держав у другій половині XIV – першій половині XVI ст. Кримське ханство» в розділі «Зміст історії України» пропонується розглянути «Входження українських земель до складу сусідніх держав (Угорське королівство, Молдавське князівство, Османська імперія, Московське царство)»; в темі 9. «Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII ст.» учні та учениці повинні вміти «розпізнавати на картосхемі … території, що перебували під контролем Московського царства, Османської імперії, Речі Посполитої.. В обох випадках Кримське ханство не розглядається як держава, яка існувала на теренах сучасної України.
  • В Програмі вживається термін «анексія» (тема 32. Творення нової України «Анексія Росією Криму»). Разом з тим, відповідно рекомендацій державних органів України та громадських організацій, доцільно вживати термін «окупація»[1].
  • В Програмі є перелік дат, які вважаються як обов’язкові. В переліку дат в Програмі пропонується 3 дати, які стосуються історичних подій на Кримському півострові: 40-і рр. XV ст. – утворення Кримського ханства; 1478 р. – визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії; 1783 р. – підкорення Російською імперією Кримського ханства. Проте відсутні дати, які вказують на трагічні сторінки історії України – 1944 р. – депортація кримських татар та інших народів та лютий 2014 р. – початок окупації Криму Росією.

Загальні висновки:

  • Тематика Криму присутня в Програмі зовнішнього  незалежного  оцінювання результатів навчання з історії України, здобутих на основі повної загальної середньої освіти. Разом з тим Програма потребує внесення змін щодо зміни деяких формулювань, назв та дат.

Олег Охредько,
експерт-аналітик ЦГП “Альменда”


[1] http://www.ppu.gov.ua/krym-u-konteksti-okupatsiyi-q-a-posibnyk-dlya-media/

Додаток 1

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *