«Юнармія» десять років потому. Чи здатні Україна та світ зупинити мілітаризацію дітей на окупованих територіях?
У 2026 році виповнюється десять років із моменту створення «Юнармії» – руху, який став одним із головних інструментів російської політики щодо мілітаризації дітей та молоді на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ). За цей час «Юнармія» не лише не втратила значення для російської влади, а й закріпилася як невід’ємний елемент системи освіти та молодіжної політики.
Формально «Юнармія» позиціонує себе як рух військово-патріотичного виховання, однак її діяльність від самого початку виходила далеко за межі декларованих цілей і була спрямована на формування майбутніх солдатів для армії РФ.
Попри наявні докази, реакція на мілітаризацію дітей на ТОТ досі значно відстає від масштабів цієї проблеми. У результаті система, попри санкції, кримінальні провадження та міжнародну критику, не лише продовжує функціонувати, а й нарощує масштаби діяльності та підвищує рівень військової підготовки дітей. Матеріал підготовлено спеціально для ІА «Голос Криму».
За фасадом «патріотичного» виховання
Діяльність російських молодіжних рухів на ТОТ уже висвітлювалася у звітах нашої організації – «Молодіжні рухи як інструмент індоктринації та мілітаризації на ТОТ України» та «„Універсальний солдат“, або Діяльність російських дитячих і молодіжних рухів на тимчасово окупованих територіях України». У цих дослідженнях детально проаналізовано механізми індоктринації та мілітаризації дітей, роль молодіжних рухів у витісненні української ідентичності та їхній зв’язок із підготовкою молоді до служби в армії РФ.
Всеросійський дитячо-юнацький військово-патріотичний громадський рух «Юнармія» був створений у 2016 році для дітей віком від 8 до 18 років за ініціативи тодішнього міністра оборони РФ Сергія Шойгу, яка була підтримана В. Путіним. Попри те, що юридична реєстрація відбулася 28 липня 2016 року, а офіційний старт роботи було оголошено з 1 вересня 2016 року, датою створення «Юнармії» традиційно вважається 28 травня – день прийняття статуту. Саме цю дату рух щороку «відзначає» як день свого заснування. Цього року в Москві відбувся Всеросійський форум «Юнармії», присвячений 10-річчю руху, який завершився відправкою 117 тонн допомоги російським військовим.
З моменту створення рух мав виражений військовий характер: форма та символіка були розроблені Міноборони Росії, а стройова підготовка, участь у мілітаризованих іграх і популяризація служби в російській армії стали його невід’ємними складовими. У випадку тимчасово окупованих територій таке «виховання» перетворилося на інструмент мілітаризації, витіснення української ідентичності та формування покоління, лояльного до держави-окупанта, її політики та збройних сил.
Про те, що діяльність «Юнармії» спрямована також на підготовку майбутнього резерву для армії РФ та інших силових структур, свідчить і Стратегія розвитку руху до 2030 року. Документ містить конкретні показники ефективності, серед яких – забезпечення того, щоб щорічно частка призовників із «Юнармії» становила щонайменше 10%, а не менше 2% її учасників вступали до військових закладів вищої освіти РФ.
Під час згаданого вище форуму учасники вже працювали над новою Стратегією розвитку «Юнармії» до 2036 року, що свідчить про намір російської влади й надалі вкладати значні ресурси у функціонування та розширення руху.
Додатковим механізмом залучення молоді до військової кар’єри є система пільг: членство в «Юнармії» протягом не менше одного року дає право на додаткові бали під час вступу до військових закладів вищої освіти РФ.
У відкритих джерелах неодноразово з’являлася інформація про колишніх учасників «Юнармії» з тимчасово окупованих територій України, які після досягнення повноліття проходять службу у Збройних силах РФ та беруть участь у війні проти України або загинули на ній. Зокрема, начальник Головного штабу «Юнармії» Владислав Головін заявляв про понад 120 тисяч вихідців із руху, які вже служать в армії РФ та інших силових структурах, а частина з них бере участь у так званій «СВО».
Це свідчить про те, що зв’язок між діяльністю «Юнармії» та подальшою службою її учасників не обмежується стратегічними документами чи програмними цілями, а реалізується на практиці – у війні проти України, а у випадку молоді з ТОТ – проти власної держави.
«Юнармія» на ТОТ: підготовка дітей для російської армії
За десять років існування «Юнармія» перетворилася на одну з найбільших російських молодіжних структур військового спрямування, яка налічує понад 2 млн учасників у близько 30 тис. юнармійських загонах. Особливу увагу російська влада приділяє ТОТ, де до руху залучено понад 49 тис. дітей:
АР Крим – 18 389 учасників
м. Севастополь – понад 17 000 учасників
Запорізька область – 413 учасників
Херсонська область – понад 250 учасників
Донецька область – майже 7 000 учасників
Луганська область – понад 6 000 учасників
Мілітаризація дітей завжди була ключовою складовою діяльності «Юнармії» від моменту її створення, але після початку повномасштабного вторгнення зміст підготовки дедалі більше почав відображати сучасні методи й реалії ведення війни та потреби російської армії. У моніторингових звітах «„Універсальний солдат“, або Освіта як знаряддя Росії на окупованому півдні України» задокументовано численні заходи за участю юнармійців з ТОТ, зокрема військово-патріотичні ігри, польові збори, військово-спортивні змагання, навчання з тактичної медицини, зустрічі з військовослужбовцями РФ та інші форми мілітаризації дітей і молоді.
Одним із найбільш масштабних проєктів руху є військово-патріотична гра «Зарниця 2.0», яка реалізується у 2026 році спільно з рухом «Двіженіє пєрвих» та центром «Воїн» для дітей віком від 7 до 23 років. Якщо раніше подібні заходи переважно відтворювали загальні елементи військової підготовки, то сьогодні учасникам пропонують опановувати ролі, безпосередньо пов’язані із сучасними бойовими діями. Серед них – оператор безпілотних літальних апаратів, інженер-сапер, штурмовик, медик, зв’язківець та воєнкор.
До прикладу, у 2025 році на ТОТ АР Крим у муніципальному етапі гри взяли участь 35 518 дітей та молоді, а в регіональному – 900 осіб.
Паралельно дітей з ТОТ залучають до військово-патріотичних таборів та спеціалізованих юнармійських змін, зокрема в «Артеку» (ТОТ АР Крим) і таборах окупованого Севастополя. У межах таких програм вони опановують управління БПЛА, тактичну медицину, основи військової справи та інші навички, які сьогодні активно використовуються російськими військовими на полі бою в Україні. Дітей з ТОТ також вивозять до Росії на масштабні мілітаристські заходи, які проводять такі центри, як «Воїн» та «Авангард».
Окремим напрямом діяльності стала підтримка учасників так званої «СВО». Юнармійців з ТОТ залучають до збору допомоги для російських військових, а також до проведення акцій на їх підтримку та підтримку розпочатої війни проти України загалом. Крім того, діти беруть участь у заходах, спрямованих на популяризацію військової служби: в окупованому Севастополі учасники руху брали участь в урочистих проводах новобранців до Збройних сил РФ та вручали їм пам’ятні книжки «Синам Севастополя».
На фото: «урочистості» з відправки призовників на ТОТ Севастополя до армії РФ за участю юнармійців, травень 2026 року. Джерело: https://t.me/sev_yunarmiya/3551, архів: https://archive.ph/CADmh
Керівники «Юнармії»: санкції та відповідальність
З грудня 2024 року рух очолює Владислав Головін – учасник так званої «СВО» (позивний «Струна»), який брав участь в окупації Маріуполя та восени 2022 року отримав звання Героя Росії. Перші міжнародні санкції проти нього запровадив ЄС – 23.10.2025 року, майже через рік після його призначення на посаду. Станом на травень 2026 року міжнародні санкції щодо Головіна також запровадили Швейцарія, Канада та Велика Британія. Інформація щодо порушення стосовно нього кримінального провадження в Україні відсутня.
За даними Офісу Генерального прокурора, станом на травень 2026 року обласні прокуратури здійснюють процесуальне керівництво у 25 кримінальних провадженнях за фактами пропаганди добровільного вступу дітей до збройних сил держави-окупанта, з яких вісім безпосередньо стосуються діяльності «Юнармії».
Керівники регіональних відділень «Юнармії» на ТОТ
Гаврильчук Сергій Олексійович, ТОТ АР Крим
З якого року очолює: 2022
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2023
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія
Кримінальне провадження: на розгляді в суді, порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України); глорифікація осіб, які здійснюють збройну агресію РФ проти України, з використанням медіа (ч. 3 ст. 436-2 КК України)
Коваленко Володимир Владиславович, ТОТ Севастополь
З якого року очолює: 2016
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2023
Санкції ввели: ЄС, Швейцарії, Велика Британія, США, Австралія, Японія, Нова Зеландія, Канада
Кримінальне провадження: вироком суду від 15.06.2023 року засуджений за ч. 1 ст. 438 КК України до десяти років позбавлення волі (заочно)
Пудак Віктор Вікторович, ТОТ Донецької області
З якого року очолює: 2019
Вперше міжнародні санкції введені (рік): відсутні
Кримінальне провадження: триває досудове розслідування
Луганцева Оксана Геннадіївна, ТОТ Луганської області
З якого року очолює: 2022
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2025
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія, Канада
Кримінальне провадження: на розгляді в суді, колабораційна діяльність (ч. 6 ст. 111-1 КК України); порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України)
Бікбулатов Фідаїль Ільхатович, ТОТ Запорізької області
З якого року очолює: 2023
Вперше міжнародні санкції введені (рік): 2025
Санкції ввели: ЄС, Швейцарія
Кримінальне провадження: невідомо.
Поляков Микита Олегович (т.в.о.),ТОТ Херсонської області
З якого року очолює: 2025
Вперше міжнародні санкції введені (рік): відсутні.
Кримінальне провадження: досудове розслідування, пособництво державі-агресору, порушення законів та звичаїв війни, визнання правомірною збройної агресії рф проти України (ч. 1 ст. 111-2, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 3 ст. 436-2 КК України).
Санкції запроваджено, а в суді перебуває на розгляді кримінальне провадження за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438, ч. 3 ст. 436-2 КК України стосовно колишнього керівника «Юнармії» на ТОТ Херсонської області Іванова Серафима Вікентійовича.
Також триває судовий розгляд стосовно Савельєвої Крістіни Вікторівни – колишньої очільниці «Юнармії» так званої «ЛНР», яка нині входить до Генерального штабу руху.
Наведені дані свідчать про те, що за останні роки українські правоохоронні органи активізували роботу щодо притягнення до відповідальності осіб, причетних до діяльності «Юнармії» на ТОТ. Станом на травень 2026 року відомо про порушення кримінальних проваджень фактично щодо всіх очільників регіональних відділень руху; частина справ уже перебуває на стадії судового розгляду, а щодо Коваленка ухвалено обвинувальний вирок (заочно).
Аналіз кримінальних проваджень показує, що для притягнення до відповідальності керівників «Юнармії» українські правоохоронні органи змушені використовувати статті про колабораційну діяльність, порушення законів та звичаїв війни або глорифікацію збройної агресії РФ, оскільки в чинному Кримінальному кодексі України відсутня окрема стаття, яка передбачає кримінальну відповідальність саме за мілітаризацію дітей.
Водночас питання відповідальності залишається відкритим і на міжнародному рівні. Попри те, що мілітаризація дітей на окупованих територіях дедалі частіше згадується у звітах міжнародних організацій та розглядається як порушення прав дитини й норм міжнародного гуманітарного права, дієвих міжнародних механізмів притягнення до відповідальності саме за таку діяльність досі не сформовано.
Санкційна політика різних держав також демонструє запізнілу реакцію на проблему. Показовим є приклад керівника севастопольського відділення «Юнармії» Володимира Коваленка, який очолює рух із 2016 року. Під його керівництвом окупований Севастополь одразу став одним із ключових осередків «Юнармії» та демонструє високі показники залучення дітей до руху. Попри це, перші санкції щодо нього були запроваджені лише у 2023 році – приблизно через сім років після початку його діяльності на цій посаді. Подібна ситуація спостерігається і щодо інших керівників регіональних відділень, які потрапили під санкції через кілька років після призначення. А щодо керівника донецького відділення Віктора Пудака міжнародні санкції взагалі не запроваджені (станом на травень 2026 року), хоча він очолює рух із 2019 року. Не запроваджені міжнародні санкції і щодо керівника херсонського відділення «Юнармії» Микити Полякова. Це свідчить про те, що попри зростання уваги до проблеми мілітаризації дітей на окупованих територіях міжнародна санкційна політика щодо осіб, причетних до функціонування мілітаристського руху, залишається несинхронізованою, а відтак – фрагментованою.
Десять років потому: підсумки
Слід визнати, що за десять років існування «Юнармії» Росії вдалося побудувати масштабну систему роботи з дітьми та молоддю, зокрема й на ТОТ, яка поєднує індоктринацію та мілітаризацію і спрямована на формування резерву для армії РФ та інших силових структур.
Поява «Юнармії» після окупації Криму та початку війни на сході України вже була одним із сигналів того, що Росія не збирається зупинятися на цьому конфлікті. Адже створення масштабної системи мілітаризації дітей та підготовки майбутнього поповнення для армії й силових структур навряд чи має сенс для держави, яка не планує тривалої конфронтації та нових воєн. Розширення руху й постійне підвищення рівня військової підготовки його учасників, яке ми спостерігаємо сьогодні, вказує на одне: Росія продовжує готувати нове покоління фахових військових і не демонструє наміру завершувати війну проти України.
Однак протягом багатьох років мілітаризація дітей та молоді на ТОТ не сприймалася як загроза, тим більше такого масштабу, якою вона є сьогодні. З плином десятиліття вже можна стверджувати, що це стало помилкою, наслідки якої Україна та світ відчуватимуть ще протягом тривалого часу. Покоління дітей на ТОТ уже пройшло через систему російської військово-ідеологічної підготовки, а частина з них після досягнення повноліття поповнила лави армії РФ.
Саме це робить проблему мілітаризації та індоктринації дітей на тимчасово окупованих територіях України одним із найскладніших викликів сучасної гібридної війни. Реагування на такі процеси потребує не лише швидких міжнародних рішень, а й адаптації національного та міжнародного законодавства до нових форм війни, зокрема у частині правової оцінки мілітаризації дітей та відповідальності за неї.
На жаль, сьогодні маємо ситуацію, коли міжнародні дискусії щодо визнання мілітаризації дітей воєнним злочином ще тривають, тоді як Росія продовжує залучати до цієї системи нові покоління українців на тимчасово окупованих територіях.
Статтю підготовлено Центром громадянської просвіти «Альменда» у межах проєкту «Освіта під окупацією: притягнені до відповідальності за мілітаризацію та індоктринацію українських дітей». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «ЦГП "Альменда"» і не обов’язково відбиває позицію Civil Rights Defenders.
