Автор

ЦГП Альменда

14.10.2024

Відкритий лист з нагоди міністерської конференції з людського виміру української формули миру

Ми, 49 українських та іноземних неурядових організацій, які займаються захистом та забезпеченням прав дитини, нещадно порушених у зв’язку з агресією РФ, висловлюємо рішучу підтримку зусиллям Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, зокрема ініціюванню розробки Дорожньої мапи з конкретними заходами щодо повернення дітей додому. 

Протягом 10 років РФ умисно націлює свої фізичні та ідеологічні напади на українських дітей. У ході неспровокованого повномасштабного вторгнення загинули та отримали каліцтва тисячі маленьких українців. Державою-агресором руйнуються дитячі садки, школи, лікарні, інші об’єкти критичної інфраструктури, у зв’язку з чим майже 3 мільйони дітей опинилися в ситуації крайньої вразливості. Через удари російських збройних сил по українських електростанціях і підстанціях на маленьких українців чекає найсуворіша зима з початку повномасштабної війни. Це посилюватиме гуманітарні та міграційні виклики не лише для України, але й для держав, які вже відкрили свої кордони для майже 7 мільйонів українських громадян, переважно жінок і дітей.  

Десятки тисяч українських дітей були депортовані або примусово переміщені. Понад 90% з них продовжують залишатися далеко від дому в чужих російських родинах або інтернатах. Депортація та примусове переміщення українських дітей стали підставою для видачі 17 березня 2023 року Міжнародним кримінальним судом ордерів на арешт Президента РФ Володимира Путіна та його Уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової.

Водночас, фізична зміна місця перебування українських дітей не є самоціллю для держави-агресора. РФ прагне викорінити їхню українську ідентичність та перетворити на ворогів власної нації. Сьогодні понад 1,5 мільйона українських дітей під контролем РФ – як на окупованих територіях, так і в регіонах держави-агресора, знаходяться під ризиком депортації і піддаються політичній індоктринації та мілітаризації, які мають довгострокові негативні наслідки для фізичного й ментального здоров’я самих дітей, несуть загрозу існуванню України та є викликом для міжнародного миру й безпеки. Росія атакує цілі родини, щоб запобігти передачі культурних цінностей та ідентичності від одного покоління до наступного. Через агресію РФ тисячі українських дітей залишилися без батьківського піклування або осиротіли.

Цього року міжнародне співтовариство святкує 35-ту річницю ухвалення Конвенції ООН про права дитини. Перебування українських дітей під контролем РФ не відповідає принципу найкращих інтересів та супроводжується численними порушеннями Конвенції ООН про права дитини, а саме: права на збереження ідентичності, в тому числі громадянства, права на освіту, свободи від нелюдського поводження та дискримінації, свободи вираження поглядів, права на ім’я, права на сім’ю та на возз’єднання з сім’єю, права на використання власної культури. Зважаючи на масштаби й систематичність протиправної поведінки, мова йде про вчинення злочину проти людяності щодо українських дітей –  їхнього дискримінаційного переслідування.

У лютому 2024 року Комітет ООН з прав дитини закликав РФ покласти край депортації дітей з України та надати інформацію про кількість вивезених дітей та їхнє місцезнаходження з метою ідентифікації та своєчасного повернення. Росія продовжує ігнорувати ці рекомендації. 

Беручи до уваги вразливість дітей як жертв збройного конфлікту та масштаби протиправних діянь, вчинених РФ у зв’язку з їхнім перевихованням, депортацією, примусовим переміщенням та невиправданою затримкою в репатріації, ми підкреслюємо необхідність відображення в Дорожній мапі та в інших документах за результатами Міністерської конференції наступних конкретних заходів:

1. Висунути чіткі вимоги до РФ щодо повернення українських дітей та окреслити інструменти забезпечення виконання Росією її відповідних міжнародних зобов’язань, зокрема посилення санкційної політики, призупинення членства або окремих переваг від такого членства в міжнародних організаціях.
2. Створити механізм моніторингу й оцінки ефективності процесу повернення українських дітей з-під контролю РФ та на його основі – регулярно переглядати підходи до повернення й реагувати на перешкоди з боку РФ.
3. Для імплементації індивідуального підходу та забезпечення адекватного розподілу ресурсів — фінансових, технічних, людських та інформаційних — чітко визначити категорії дітей, які потребують повернення з-під контролю РФ, зокрема “депортована дитина”, “примусово переміщена дитина”, “дитина під ризиком депортації” тощо.
4. Створити та забезпечити функціонування системи обліку та моніторингу ситуації українських дітей, повернутих з-під контролю Російської Федерації, включаючи необхідну інформацію для їх реабілітації та реінтеграції (зокрема, вік, стать, статус, місце походження, місце проживання тощо) та на основі категорій, сформульованих відповідно до Рекомендації 3, оновити відомості в існуючому Реєстрі депортованих та примусово переміщених дітей.
5. Для ефективного пошуку, ідентифікації, повернення, реабілітації та реінтеграції українських дітей, забезпечити координацію між міжнародними урядовими та міжнародними й національними неурядовими організаціями, компетентними органами України.
6. Для забезпечення прозорості й ефективності повернення українських дітей, визначити та закріпити роль держави-посередника у вигляді окремих меморандуму або угоди, які визначатимуть повноваження та процедури взаємодії. 
7. Розширити кількість держав-членів Міжнародної коаліції за повернення українських дітей, зокрема залучаючи країни Південної Америки, Африки та Азії, а також посилити інформаційно-комунікаційну кампанію в цих регіонах, щоб ефективно протидіяти російським пропагандистським наративам і підвищити обізнаність про становище українських дітей під контролем РФ.
8. Шляхом створення платформ для діалогу, організації консультацій та безпосереднього залучення до обговорень, забезпечити активну участь постраждалих дітей у процесах ухвалення рішень, що стосуються їхніх прав та інтересів. 
9. Продовжувати зусилля та розширювати перелік механізмів правового захисту постраждалих дітей як у судових, так і у квазісудових інстанціях різного рівня, зокрема сприяти виконанню вже існуючих рішень Міжнародного кримінального суду, діяльності Спільної розслідуваної команди, дотриманню рекомендацій органів системи ООН, а також отриманню відшкодування дітьми шляхом подання заяв до Міжнародного реєстру збитків.
10. Шляхом консолідації зусиль іноземних держав, компетентних міжнародних урядових та неурядових організацій, надати Україні всю необхідну допомогу, включаючи організаційну, інформаційну, правову, матеріально-технічну та фінансову, для здійсненні важливих внутрішніх реформ, зокрема, але не виключно:

• • реформи деінституціалізації,
  • визначення єдиного компетентного органу або координаційної ради, відповідального за повернення, реабілітацію та реінтеграцію дітей,
  • створення нормативної бази та процедур оцінки найкращих інтересів дітей, у тому числі в контексті їх повернення з- під контролю РФ,
  • розробки нового плану та політики реалізації положень Конвенції про права дитини,
  • удосконалення методології збору, аналізу й збереження даних про становище українських дітей під контролем РФ,
  • покращення доступу дітей з окупованих територій до української освіти як важливої ​​складової для збереження зв’язків із населенням окупованих територій, протидії індоктринації та викорінення ідентичності.

Взаємне посилення, ефективна та якісна адвокаційна діяльність, консолідація правозахисного руху та формування єдиного ціннісного виміру щодо повернення українських дітей і притягнення винних осіб до відповідальності, сприятиме імплементації зазначених рішень як на національному, так і на міжнародному рівні, та дозволить забезпечити відновлення міжнародного правопорядку, сталий мир, безпеку й справедливість.

Організації-підписанти:

1. Громадська спілка “Українська мережа за права дитини” в особі 33 організацій-членів:
2. Благодійний фонд “Голоси дітей”
3. МБО “БФ “СОС Дитячі містечка” Україна
4. ГО “Ліга соціальних працівників України”
5. БО “Надія і житло для дітей”
6. МБО “Партнерство “Кожній дитині”
7. ВБО “Український фонд “Благополуччя дітей”
8. МБФ “Українська фундація громадського здоров’я”
9. МГО “Міжнародний центр розвитку і лідерства”
10. ГО “Соціальна синергія”
11. БО “Київське обласне відділення “Благодійний фонд  “СОС Дитяче містечко”
12. БО “Луганське обласне відділення “Міжнародної благодійної організації “Благодійний фонд “СОС Дитяче Містечко”
13. ВГО “Магнолія”
14. БО “Фонд Ріната Ахметова”
15. БО “Українська освітня платформа”
16. ГО “Професійна ліга соціальних працівників Сумщини”
17. БО “Благодійний фонд “Волонтери: Дорослі-дітям”
18. ГО “РК на Прикарпатті”
19. ГО “Маріупольська спілка молоді”
20. ГО “Еммаус”
21. ГО “Відповідальні громадяни”
22. ГО “ВГЦ “Волонтер”
23. ГО “Дніпровська ліга соціальних працівників”
24. Харківський обласний благодійний фонд “Соціальна служба допомоги”
25. Благодійна організація “Благодійний фонд “ЛЮМОС УКРАЇНА”
26. ГО “Ресурсний центр недержавних організацій”
27. ГО “ВО “Клас”
28. ВІДОКРЕМЛЕНИЙ   ПІДРОЗДІЛ ІНОЗЕМНОЇ   НЕУРЯДОВОЇ    ОРГАНІЗАЦІЇ “ПРЕДСТАВНИЦТВО СЕЙВ ЗЕ ЧІЛДРЕН ІНТЕРНЕШНЛ В УКРАЇНІ”
29. БФ “Маніфест миру”
30. БО “Благодійний Фонд “Гуманіст- асоційований член”
31. Центр гідності дитини при Українському католицькому університеті 
32. Благодійна організація “Благодійний фонд “Рідні”
33. Громадська організація М.АРТ.ІН-клуб
34. МГО “Соціальні ініціативи з охорони праці та здоров’я”
35. Дім прав людини Крим в особі 6 організацій-членів:
36. Регіональний центр прав людини
37. Центр громадянської просвіти “Альменда”
38. Центр прав людини ZMINA
39. ГО “Кримський процес”
40. Кримська правозахисна група
41. КримSOS
42. Центр громадянських свобод
43. The Reckoning Project
44. Харківський інститут соціальних досліджень
45. ГО “Ліга українських правозахисників”
46. Об’єднання родичів політв’язнів Кремля
47. ГО “Gen.Ukrainian”
48. Благодійна організація “Благодійний фонд “Save Ukraine”
49. Ukrainian Association of South Africa