Що можна іноземцям, то кримчанам… зась
Що визначає рівень освіти сучасної людини? Можливо знання, або вміння чи навички, а може все разом. На жаль ні. Папірець – ось що визначає. В наші бюрократизовані часи тільки наявність папірця (в різних його формах) визначає ваш рівень – чи це середній, а може початковий або вищий. В українській дійсності є декілька «папірців», якими держава визначає рівень освіти.
З самого початку – це табель, звичайний папірець, надрукований на принтері чи в типографії, але обов’язково з печаткою. Де чорним по білому (іноді використовують й інші кольори) прописані предмети, за якими навчався учень та оцінка його рівня з точки зору вчителя. Далі з’являються більш «серйозні» папірці. Після 9 класу громадяни України отримують свідоцтво про базову освіту (запакований у пластик папірець із голограмою) та додаток, де знов таки предмети та оцінки. Після закінчення 11 класів вже отримують Атестат – той же пластик з додатком. Ну, а потім вуз, де зараз вже кожен заклад вирішує, що йому видавати. А якщо людина приїжджає з іншої країни?
І тут є вихід. Існують домовленості між державами про взаємовизнання документів про освіту на рівні урядів. За роки незалежності Українська держава підписала такі угоди з 22 країнами:
Азербайджан — 1997, Білорусь — 1998, Болгарія — 2001, Вірменія — 2001, В’єтнам — 2004, Екваторіальна Гвінея — 2004, Грузія — 2002, Естонія -1996, Казахстан — 2001, Китай — 1998, Лівія — 2003, Молдова — 2001, Монголія — 2004, Перу — 2004, Польща — 2005, Росія — 2000, Румунія — 1995, Словакія — 2014, Туркменістан — 2001, Угорщина — 1998, Узбекистан — 1997, Франція — 2005.
Серед цих країн є й Російська Федерація. Ще у 2000 році була підписана «Угода між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про взаємне визнання та еквівалентність документів про освіту і вчені звання», до якої вносилася певні зміни. В Угоді визначається доля документів про освіту в обох державах, а саме для шкільної освіти на початку говориться наступне:
Стаття 1
Свідоцтво про базову загальну середню освіту, що видається в Україні, і атестат про основну загальну освіту, що видається в Російській Федерації, визнаються в обох державах і еквівалентні.
Стаття 2
Атестат про повну загальну середню освіту, що видається в Україні, і атестат про середню (повну) загальну освіту і диплом про початкову професійну освіту (з отриманням середньої (повної) загальної освіти), що видаються в Російській Федерації, визнаються в обох державах як документи, що дають право продовжити навчання в середніх спеціальних і вищих навчальних закладах Російської Федерації та вищих навчальних закладах України.
Тобто, громадянин Росії з відповідним документом може приїхати до України і продовжити освіту в українських навчальних закладах без будь яких перепон.
І Україна їх приймає, а от до власних громадян зовсім інший підхід. Відповідно п.3 Ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» «3. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків». Жоден освітній документ, виданий освітніми закладами окупованого Криму вважається недійсним.
Це неоднаразово підкреслювало і Міністерство освіти і науки України у листах №1/9-535 від 14 жовтня 2014 року «Щодо організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах осіб, що проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та у місцях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях» та № 1/9-21від 20 січня 2015 року «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році» підкреслювалося: «…не мають і не матимуть у майбутньому жодної юридичної сили будь-які «документи про освіту», видані окупаційними структурами Російської Федерації та самопроголошеною «владою» на півострові … . Жодного «визнання», «нострифікації», «обміну» таких «документів» тощо з боку Міністерства освіти і науки, інших органів державної влади України та зарубіжних країн не буде».
Що це значить для громадян України, які мешкають та навчаються в анексованому Криму? А це практично закриття доступу до навчання в Україні. Наприклад, для того, щоб мати право вступити до українського вузу, потрібно отримати український атестат. На сьогодні практично це можливо зробити тільки одним шляхом – через екстернат. А відповідно Положення про екстернат випускнику-кримчанину потрібно підтвердити власні знання з УСІХ предметів, які є у Додатку до атестату. Тобто здати екзамени (заліки, співбесіди) з ВІСІМНАДЦЯТИ предметів.
А ситуація з продовженням навчання в українських школах після виїзду з окупованого Криму ще більш складніша. Для роз’яснення цієї ситуації МОН навіть видав спеціальний лист № 1/9-436 від 14 вересня 2015 року «Щодо продовження здобуття загальної середньої освіти особами, які проживають на тимчасово окупованій території України». Так в цьому листі перший заступник міністра І.Совсун учням старшої школи пропонують пройти навчання ще раз: «…для зарахування учня до старшої школи загальноосвітнього навчального закладу потрібно надати документ про попередньо здобуту базову загальну середню освіту державного зразка.
У випадку відсутності вказаного документа про освіту чи наявності «документів» про базову загальну середню освіту, виданих терористичними організаціями або окупаційною «владою» анексованої Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, учні можуть бути зарахованими лише до основної школи. Такі учні можуть завершити опанування навчальної програми 9 класу екстерном та в найкоротший термін отримати відповідний документ про освіту і продовжити навчання у 10 класі за обраною формою навчання у тому ж навчальному році».
Схожа ситуація і з молодшою та середньою школою, коли адміністрації закладів вимагають «підтвердження» рівня знань учнів з окупованих територій за час їх навчання на окупованих територіях.
І ще одне. За українським та російським законодавством діти, які навчаються в школах не є повністю дієздатними і не можуть приймати рішення щодо місця свого навчання.
Отже, в Україні склалася ситуація, коли держава поділила людей на два сорти, практично дискримінуючи власних громадян, які вимушені жити на окупованих територіях. Власні громадяни опиняються в більш скрутному становищі у порівнянні з іноземними. Тут мабуть вже потрібно обирати – або угоди денонсувати, або закони виконувати.
Олег Охредько,
експерт з освітніх питань ЦГП «Альменда»
для ІА «Голос Криму»
