Результати заходу «Система підготовки вчителів під час війни: оцінка готовності до викликів сьогодення»
Вчора, 25 червня, відбувся комплексний захід «Система підготовки вчителів під час війни: оцінка готовності до викликів сьогодення».
У його межах ми презентували ключові висновки та статистичні дані дослідження про готовність закладів вищої освіти до формування педагогічних кадрів, здатних відповідати сучасним викликам.
Зі вступним словом виступив Роман Романов, директор програми «Права людини і правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження». Він наголосив, що Фонд протягом тривалого часу працює над тим, аби важливі теми не губилися серед інших проблем:
«Я дуже тішуся з того, що організації громадянського суспільства, особливо ті, хто розуміє, що таке життя в окупації, включилися в процес і почали виробляти рішення, заповнювати прогалини в державній політиці, яка задекларована, але досі недостатньо наповнена змістом».
Також він подякував команді ЦГП «Альменда» за глибоку аналітичну роботу та вміння залучати професійні спільноти до пошуку рішень.
Олег Охредько, експерт та аналітик ЦГП «Альменда», представив результати аналізу освітніх програм, державних стандартів і професійних компетентностей, а також дані опитувань і фокус-груп з учасниками освітнього процесу.
«Повномасштабне вторгнення Російської Федерації виявило структурні вразливості освітньої системи, але водночас стало поштовхом до впровадження інновацій у сфері педагогічної освіти»,
— підсумував він.
Керівниця напрямку національної адвокації ЦГП «Альменда» Валентина Потапова зосередила увагу на бар’єрах, виявлених під час дослідження, серед яких:
- організаційні — інституційна негнучкість та надмірна зарегламентованість;
- кадрові — нестача фахівців, низька готовність викладачів до опанування нових тем, психологічне виснаження;
- методологічні — відсутність цілісного підходу;
- ментальні — фокус на передачу теоретичних знань замість практичних, опір змінам;
- слабке усвідомлення ролі ЗВО у трансформації системи.
Відбулася також відкрита дискусія «Як забезпечити якісну педагогічну підготовку в умовах війни та на етапі відновлення?». У ній взяли участь:
Михайло Альохін, генеральний директор Директорату шкільної освіти МОН, поділився прагненням впроваджувати зміни у нетравматичний спосіб:
«Моя добра віра полягає в тому, що заклади освіти, особливо релоковані, які зберегли студентський контингент, знайдуть викладачів, готових запропонувати вибіркові дисципліни з актуальних тем. А студенти, які відчувають у собі місійність, поїдуть працювати на деокуповані території. Це буде найкращий синергетичний шлях — не через примус, не через торг, а через добру волю кожного».
Іван Юрійчук, заступник голови Державної служби якості освіти України з питань цифрового розвитку, відзначив, що суспільству варто переосмислити роль вчителя й університету: вчитель — не супергерой, а фахівець, що потребує підтримки. Університети мають бути конкурентоспроможними та самостійно адаптовувати освітні програми до професійних стандартів, як це практикується у світі.
Оксана Червякова, представниця Уповноваженого з прав дитини, додала до дискусії вимір дітей із тимчасово окупованих територій — саме заради них потрібні зміни в освіті. Вона навела приклад:
«Два тижні тому у нас були дві сестри, які розповідали, як перебували на фільтраційному пункті. Найбільше вони боялися, що в їхніх портфелях знайдуть зошити з українськими записами, які вони вели, навчаючись дистанційно в українській школі. Бо знали: якщо це станеться — їх можуть розлучити з матір’ю».
Вона наголосила, що система освіти має враховувати реалії життя під окупацією та протидіяти цьому. Зокрема — забезпечувати баланс між soft- та hard skills, спрощувати навчання, але водночас формувати життєво необхідні компетентності для кожної дитини, незалежно від мови чи місця проживання.
Людмила Шевчук, заступниця керівника відділу з питань деокупації та реінтеграції АР Криму Представництва Президента України в АР Крим, наголосила, що зміни в освіті мають відповідати суспільному запиту:
«Представництво активно працює з освітнім середовищем, щоб зрозуміти їхні проблеми й потреби. Саме на основі таких досліджень і суспільного діалогу маємо виокремлювати пріоритети. Це допоможе уникнути перевантаження вчителів недоцільними компетентностями».
Захід завершився презентацією практичних рекомендацій для Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти та міжнародних партнерів.
Ми щиро дякуємо всім гостям — як офлайн, так і онлайн — за участь у презентації та змістовну дискусію!
Презентація звіту відбулася за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проєкту «Адаптивна освіта: реагування на виклики окупації для дітей з ТОТ»
