Понад 2000 кримчан зараховано до українських шкіл
Подорож довжиною в тисячу миль
починається з першого кроку
Лао Цзи
«За оперативною інформацією місцевих органів управління освітою, станом на 1 грудня 2015 року до загальноосвітніх навчальних закладів зараховано 2277 учнів із Криму. Цей процес триває, оскільки прийом документів на екстернатну форму навчання розпочався з жовтня», — зазначив заступник міністра освіти Павло Хобзей у своїй відповіді Центру громадянської просвіти «Альменда». Багато це чи замало? Для цього потрібно подивитися на результати вступної компанії цього року.
Ще в серпні МОН повідомило, що «за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста, бакалавра на денну та заочну форму навчання до вищих навчальних закладів зараховано 207 мешканців Криму». А для того, щоб випускник з тимчасово окупованого Криму став студентом в українському вузі, йому потрібно було спочатку отримати документ державного зразка про повну загальну освіту – атестат. В 2015 році український атестат для громадян з окупованої території можливо було отримати тільки пройшовши через систему екстернату.
В 2015 році в анексованому Криму теж проходила вступна компанія. З понад 14 тисяч випускників до вузів Російської Федерації вступило біля тисячі школярів. І це на фоні безпрецедентних зусиль держави-окупанта – для кримчан було виділено 16 тисяч бюджетних місць в російських вишах, другий рік поспіль кримські випускники могли обирати форму вступу — або склавши Єдиний Державний Екзамен (цим скористувалося 940 учнів з 1200 зареєстрованих), або пройшовши співбесіду. Окрім того до російських вузів «заманювали» і спеціальними програмами з оплатою авіаперельотів, «підйомними» та ноутбуками. Проте більшість кримчан залишились вдома.
І ось, понад дві тисячі школярі з окупованого півострову зараховано до шкіл України. Все це є результатом діяльності громадських організацій, які виїхали з окупованого Криму (ЦГП «Альменда», «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» та інші). «Круглі» столи, та прес-конференції, консультації та переговори, флеш-моби та пікети, зустрічі з чиновниками та депутатами, статті в ЗМІ та виступи на телебаченні, судові процеси та моніторинг діяльності державних органів й багато іншого — титанічні зусилля для організації можливості отримання кримчанами української освіти не пройшли дарма.
Так, не всі проблеми вирішені, але «крига скресла».
Олег Охредько,
експерт з освітніх питань ЦГП «Альменда»
