Поле битви: освіта в анексованому Криму
Битву під Садовою виграв прусський шкільний учитель.
Вислів, який помилково приписують “залізному канцлеру” Німеччини Отто фон Бісмарку
Освіта чи не єдина сфера, де “воєнні дії” розпочалися задовго до справжнього збройного втручання.
Те, що освіта є полем битви в минулому, сучасному і майбутньому, добре розуміють далекоглядні політики. Недарма не сходить зі сторінок ЗМІ вислів Бісмарка, який винесено в епіграф статті. 1866 р. професор географії з Лейпцига Оскар Пешель написав: “…Народна освіта відіграє вирішальну роль у війні… коли пруссаки побили австрійців, то це була перемога прусського вчителя над австрійським учителем” (ці слова й трансформувалися у вислів “залізного канцлера”).
У середині жовтня 2015 р. відбулися дві події, які істотно впливають на освітнє поле україно-російського протистояння — з’явилося два документи: в Росії — закон, в Україні — наказ.
Російська Дума відразу в другому і третьому читаннях ухвалила законопроект, яким іще на рік подовжено перехідний період, коли випускники шкіл тимчасово окупованого Криму і Севастополя також і в 2016 р. матимуть право обирати, яким чином вступати до російських вишів — складаючи класичні випускні іспити чи беручи участь у Єдиному державному екзамені (ЄДЕ): “Прием на обучение по программам бакалавриата и программам специалитета осуществляется не только на основании результатов ЕГЭ, но и вступительных испытаний, проводимых образовательными организациями высшего образования самостоятельно. Предусматривается, что порядок выделения мест и особенности приема в вузы лиц, постоянно проживающих в Крыму и Севастополе, устанавливаются министерством образования”.
Ще на початку жовтня міністр освіти окупаційного уряду Криму Наталія Гончарова звернулася до російського уряду з проханням подовжити “перехідний період у зв’язку з тим, що кримські школярі ще не готові до ЄДЕ”. Вона наголосила: “Крымские школьники не полностью адаптированы к новой системе образования, так как ранее не изучали тех предметов, которые были в образовательной программе Российской Федерации”.
Проте міністерська очільниця, м’яко кажучи, лукавить. Технічно підготуватися і скласти ЄДЕ не так уже й важко. Для цього потрібне матеріальне забезпечення (навіть не спеціального призначення) — приміщення, комп’ютерне обладнання і персонал. Забезпечити методично — так само не становить проблеми: у Росії ЄДЕ складають уже впродовж кількох років, а в анексованому Криму випускники кримських шкіл пробують це робити другий рік поспіль. За даними Міністерства освіти окупованого Криму, 2015 р. було зареєстровано 1406 учнів (з 14,5 тис. випускників), хоча складати прийшли всього 936 кримських випускників. І результати ЄДЕ кримчан вищі, ніж у середньому по Російській Федерації.
Сьогодні кримчани на окупованому півострові готові брати участь у ЄДЕ, проте російські парламентарії і далі звільняють їх від нього. Ці дії є ще одним кроком у гібридній війні — на освітньому просторі. Тим паче що з початку окупації для кримських учнів Російська держава створює певні преференції в системі освіти, як-от: подовження перехідного періоду для низки напрямів, скасування ЄДЕ, виділення 16 тис. бюджетних місць у російських вишах (чим скористалася майже тисяча кримських випускників), запровадження спеціальної програми “Кримський випускник” (приймання екзаменів в анексованому Криму, додаткові стипендії, підйомні та оплата авіаперельотів). Крок за кроком російська окупаційна влада намагається “перевчити” юнаків і дівчат в окупованому Криму “під російські стандарти”.
Українська держава теж не залишається осторонь від освітніх процесів, які відбуваються на окупованому півострові. 15 жовтня 2015 р. Міністерство освіти і науки України видало наказ №1085 “Про затвердження Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році”. Саме в цьому документі й сформульовано основні положення і напрями освітньої політики під час вступної кампанії.
Питання окупованих територій теж знайшло відображення в Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році. В абз. четвертому п. 4 Умов сказано: “Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, мають право на здобуття або продовження здобуття певного ступеня (освітньо-кваліфікаційного рівня) вищої освіти на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання”. Проте розглянемо цей пункт докладніше.
Щодо “громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території”. Відповідно до ст. 7. Закону України №1207-VII від 15 квітня 2014 р. “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”: “12. Громадяни України, які проживають на тимчасово окупованій території, мають право на здобуття або продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання”.
А механізм забезпечення цього навчання розробляє Кабінет міністрів України. І справді, такий механізм є — його визначено постановою КМУ №450 від 17.09.14 р. “Деякі питання надання (розміщення) додаткових місць державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї”. Та тільки сама постанова містить маленьке уточнення: “2. Зарахування на навчання до вищих навчальних закладів вступників — випускників 2014 року…“. А для випускників наступних років цей документ уже не дійсний. Попри численні звернення громадян і громадських організацій КМУ не продовжив дію постанови №450 на 2015 р., і наступний рік теж під питанням.
Щодо “громадян України, які… переселилися з неї (тимчасово окупованої території)”. Питання освіти внутрішньо переміщених осіб (ВПО) врегульовує ухвалений іще 2014 р. Закон України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб” у п. 9 с. 7: “Зареєстрована (взята на облік) внутрішньо переміщена особа має право на продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел фінансування. Порядок фінансування навчання… встановлюється Кабінетом міністрів України”. Крім того, в Законі України з дуже довгою назвою “Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей, дітей, один із батьків яких загинув у районі проведення антитерористичних операцій, бойових дій чи збройних конфліктів або під час масових акцій громадянського протесту, дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи, для здобуття професійно-технічної та вищої освіти”, ухваленому в травні 2015 р., роз’яснено, як саме держава планує надавати підтримку — шляхом внесення змін до с. 44 Закону України “Про вищу освіту”: “Державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом міністрів України. Порядок та умови надання державної цільової підтримки для здобуття вищої освіти зазначеним категоріям громадян визначаються Кабінетом міністрів України”.
У прикінцевих положеннях цього закону Верховна Рада доручила Кабінету міністрів розробити необхідні нормативні документи. Проте і досі Міністерство освіти і науки та інші міністерства не розробили механізму впровадження цього закону в життя.
Є ще один цікавий пункт в Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році — про перелік документів: “6.4. Під час подання заяви в паперовій формі вступник пред’являє особисто…“, зокрема, “військовий квиток або посвідчення про приписку — для військовозобов’язаних“. І це для громадян, які перебувають на окупованій території вже понад 1,5 року.
І які ж “військові документи” повинні подати випускники з тимчасово окупованого Криму — посвідчення про приписку або військовий квиток російської армії, армії-окупанта?
Тим паче що нинішнього року ця проблема вже виникала (див. матеріал “Прикріплення до військкомату — останній мур для кримського абітурієнта”) і завдяки громадськості була розв’язана — у відповідь на звернення Центру громадської просвіти “Альменда”, яке підтримало понад 20 громадських організацій, Міністерство освіти і науки України призупинило дію цього пункту (Лист МОН №1/9-344 від 23.07.15 року “Щодо прийому документів від вступників до вищих навчальних закладів у 2015 році”). Але дозвіл приймати документи для вступу на навчання від жителів Автономної Республіки Крим та окупованих територій Донецької і Луганської областей без військового квитка або посвідчення про приписку було надано тільки на 2015 рік. І ось в Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році знову з’являється цей пункт без якихось обмежень. Можливо, у Міністерстві освіти і науки України мають інформацію, що в 2016 р. усі окуповані українські території будуть звільнені. Чи знову під час наступної вступної компанії чиновники “підуть назустріч”, “швидко відреагують” і створять належні умови для абітурієнтів з тимчасово окупованих територій?
Ще в Умовах прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році перераховано різні категорії, які мають право вступати поза конкурсом або мають право на першочергове зарахування, проте жодної згадки про випускників з окупованих територій там немає.
Наступного дня, після появи Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2016 році, Міністерство освіти і науки надало ще й Коментар до них. Але і там питання про випускників з окупованих територій не порушується.
Разом з тим результати вступної кампанії 2015 р. свідчать про повний провал державної освітньої політики щодо анексованого Криму. До вишів України з тимчасово окупованого Криму вступили 293 учні, що становить менше ніж 2% від кримських випускників. Держава створила всі умови, щоб “відлякати” молодь анексованого Криму — це і фізичні перепони для потрапляння “на материк” (обмеження в’їзду та виїзду дітей з окупованої території), і екстернатний спосіб отримання атестата (щоб отримати атестат, учень повинен скласти близько 18 екзаменів для перевірки рівня його знань), і невиконання українських законів.
Підсумовуючи, зазначимо, що “гібридну” війну на освітньому полі тимчасово окупованого Криму Україна програє. Програє, бо створює в освітній сфері для громадян України, які там живуть, певні дискримінаційні умови.
Олег Охредько,
експерт з освітніх питань ЦГП «Альменда»,
