Міністерство освіти і науки України затвердило Типову освітню програму для учнів з тимчасово окупованих територій
Міністерство освіти і науки України затвердило Типову освітню програму для навчання на рівнях повної загальної середньої освіти осіб, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території України та з різних причин були позбавлені доступу до української системи освіти.
Для чого системі середньої освіти необхідні зміни?
Доступ до повної загальної середньої освіти для дітей, які проживають на тимчасово окупованих територіях України ще з 2014 року, залишається одним із найскладніших викликів для української системи освіти в умовах збройної агресії Росії. Окупація Криму, частин Донецької та Луганської областей, а з 2022 року — й нових територій, зумовила руйнацію української освіти, її заміщення російською, викривлення історії, витіснення української мови та обмеження доступу до українських освітніх ресурсів.
Сьогодні на тимчасово окупованих територіях проживає близько 600 тис. дітей шкільного віку. Лише 7,4% із них навчаються за українськими програмами дистанційно, але їхня кількість знижується.
Окупаційна влада змушує дітей навчатись за російськими стандартами, що призводить до подвійного навчального навантаження, психологічного виснаження, обмеженого доступу до української мови та культури. Це загрожує втраті національної ідентичності, ускладнює соціалізацію та можливість інтеграції після деокупації. Діти позбавлені повноцінного доступу до державної мови — ключової умови продовження здобуття освіти в Україні.
Документи про освіту українського зразка можна отримати лише у разі проходження спеціальних процедур — через освітні центри “Крим – Україна” та “Донбас – Україна” або екстернат (річні оцінювання + державна підсумкова атестація). Але обмеження свободи пересування, депортації та блокування інтернет-ресурсів значно ускладнюють ці процеси.
Наш внесок у створення альтернативного рішення
Торік ми почали масштабну роботу над розробкою концепції забезпечення доступності повної загальної середньої освіти для осіб, які проживають (перебувають) на тимчасово окупованих територіях України.
Вона полягала у забезпеченні варіативності трьох моделей доступу та здобуття освіти, що сприяли б збереженню української ідентичності, розвитку особистості, здібностей і талантів дітей.
Концепція також була орієнтована на формування свідомих громадян, які поділяють цінності української культури та європейської цивілізації, забезпечення доступу до освіти для осіб з особливими потребами та створення безпечного, демократичного, інклюзивного й мотивуючого освітнього середовища.
У лютому 2025 року в Офісі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини презентували Спеціальну доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України.
У другий розділ Спецдоповіді, який стосується доступу до загальної середньої освіти, увійшли наші пропозиції з вищезазначеної концепції за результатами співпраці з командою Офісу Омбудсмана. Наступний етап, який очікувався — затвердження Концепції та відповідного плану заходів на основі Спецдоповіді Міністерством освіти і науки України.
Під час розробки Типової програми команда Центру громадянської просвіти «Альменда» просувала ідеї, закладені у нашій концепції забезпечення доступності повної загальної середньої освіти щодо поєднання моделей доступу до освіти мешканців ТОТ та рекомендацій Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а саме:
- Організація навчання за дистанційною або індивідуальною формами здобуття освіти відповідно до типової освітньої програми, адаптованої до потреб учнів на ТОТ, що передбачає вивчення лише предметів українознавчого компоненту та враховує особливості перебування здобувачів освіти на ТОТ.
- Адаптація або виключення вивчення окремих навчальних предметів, наприклад «Захист України», які можуть загрожувати кримінальною відповідальністю для учнів, які проживають на ТОТ.
- Додаткові години на надолуження наявних освітніх втрат і розривів у результатах навчання окремих здобувачів освіти.
- Спростити існуючий механізм отримання документа про повну ЗСО та підготувати особу до проходження державної підсумкової атестації.
Про програму
Типова освітня програма охоплює дві цільові групи:
- особи, які проживають / перебувають на ТОТ і здобувають І мають намір здобувати освіту в закладах загальної середньої освіти України;
- особи, що проживали / перебували на ТОТ і не мали доступу до української системи освіти.
Типова освітня програма враховує особливості перебування здобувачів освіти на тимчасово окупованих територіях в умовах можливих порушень норм міжнародного права та з урахуванням факторів, що впливають на особливості здобуття освіти: безпекова ситуація, доступ до мережі Інтернет та навчальних ресурсів (у т. ч. електронних), наявність кваліфікованих педагогів психоемоційний стан учнівства,
Організація освітнього процесу
Навчання відбувається у визначених закладах загальної середньої освіти України, у яких організовано класи або групи для вивчення навчальних предметів та інтегрованих курсів українознавчого компонента. Освітній процес може здійснюватися у різних формах — очній, дистанційній, екстернатній, асинхронній — із використанням відеоуроків, платформ на кшталт «Всеукраїнської школи онлайн» (ВШО), а також із врахуванням конфіденційності для учнів, що залишаються на ТОТ.
Для осіб, які щойно перемістилися з ТОТ, дозволено завершити навчальний рік за Типовою програмою, після чого вони переходять до стандартних освітніх програм.
Зміст навчання
Українознавчий компонент реалізується через такі інтегровані курси й навчальні предмети:
Початкова освіта (1–4 класи):
- Українська мова та читання;
- “Вивчаю державну мову”;
- Я досліджую світ (у частині громадянської й історичної освітньої галузі).
Базова середня освіта (5–9 класи):
- Українська мова та література;
- Історія України й громадянська освіта;
- Географія України;
- Правознавство.
Профільна освіта (10–11 класи):
- Українська мова й література;
- Історія України;
- Громадянська освіта, основи цивільного захисту;
- Географія України.
Гнучкість навантаження
Обсяг навчального навантаження визначено окремо для кожного рівня освіти (початкова, базова, профільна). Програма передбачає використання освітньої декларації, в якій учень або його представники вказують на вже здобуті знання. Це дозволяє адаптувати обсяг навчального навантаження відповідно до принципу найкращих інтересів дитини.
Додатково передбачено години для індивідуальних занять і консультацій, які можуть спрямовуватись як на загальні освітні потреби щодо подолання освітніх втрат, так і на підготовку до державної підсумкової атестації.
Оцінювання та атестація
Особи, які завершили навчання на ТОТ і прагнуть отримати український документ про базову або повну загальну середню освіту, проходять річне оцінювання з навчальних предметів і інтегрованих курсів, передбачених Типовим навчальним планом. Оцінювання може бути проведено дистанційно в межах одного календарного дня за заявою особи.
Учні, які не мають свідоцтва про базову освіту та зараховані до 11 класу на екстернатну форму навчання, мають право одночасно скласти річне оцінювання та державну підсумкову атестацію (за наявності) екстерном за курс базової та повної загальної середньої освіти.
Порядок і форми проведення ДПА, а також перелік предметів визначаються МОН України.
Висновки
Прийняття Типової освітньої програми для здобувачів, які перебувають або перебували на тимчасово окупованих територіях, є надзвичайно важливим стратегічним кроком у напрямку збереження людського потенціалу України в умовах війни. Ця програма нарешті створює цілісну, окрему рамку для дітей і молоді, які через окупацію не могли бути інтегровані у стандартну українську освітню систему, і визнає їхнє право на доступ до освіти, адаптованої до специфічних умов окупації.
Впровадження навчання за українознавчим компонентом не лише сприяє реінтеграції через освіту, а й закладає підґрунтя для відновлення ідентичності, громадянської свідомості й культурного зв’язку з Україною. В умовах масових освітніх втрат — це ключ до збереження освіченого покоління українців.
Маємо надію, що її реалізація сприятиме зупиненню негативної динаміки: лише з 1 вересня 2022 року по травень 2025 року кількість учнів з ТОТ, які здобувають освіту в українській системі, скоротилась на 57% — з 97 983 до 42 400 осіб. Програма може стати інструментом перелому цієї тенденції, якщо буде доповнена адресною інформаційною та менторською підтримкою.
Разом з тим, програма не вирішує питання осіб, які вже здобули повну загальну середню освіту на ТОТ і прагнуть отримати документ українського зразка. Замість адаптаційних рішень, вони стикаються з вимогою скласти річне оцінювання з усього українознавчого компоненту — що може охоплювати до 7 предметів. Такий обсяг може стримувати мотивовану молодь від виїзду з окупації, особливо в умовах невизначеності й страху втратити шанс на вступ.
Більш того, відсутність єдиного комплексного оцінювання з предметів українознавчого компоненту суперечить логіці функціонування Освітніх центрів «Крим-Україна» та «Донбас-Україна», які були створені для спрощеного доступу до освіти й передбачають лише 2 предмети й співбесіду. У поточному вигляді програма ставить ці механізми під загрозу, перетворюючи освітню підтримку на новий бар’єр.
Таким чином, Типова програма — це беззаперечний крок уперед і доказ фокусу держави на реінтеграції через освіту. Але для того, щоб вона стала справжнім інструментом повернення й включення, важливо доопрацювати підхід до тих, хто вже здобув освіту в умовах окупації, але прагне бути частиною української держави.
Публікацію підготовлено Центром громадянської просвіти «Альменда» у рамках проєкту “Захист дитинства: справедливість та реінтеграція для дітей з ТОТ”. Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, репрезентовані у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
