Для українських учнів на тимчасово окупованих територіях відбулось скорочення навчальних програм. Чи справді це зменшить навантаження на них?
.
Опубліковано на порталі НУШ
З 2014 року триває тимчасова окупація частини території України. Станом на зараз близько 1,6 мільйона дітей проживають на таких територіях, з них приблизно 615 тисяч – шкільного віку. Перебування на тимчасово окупованій території (далі – ТОТ) тягне за собою певні ризики, особливо, якщо дитина шкільного віку та її батьки намагаються зберегти звʼязки з Україною, наприклад, шляхом надання дитині української освіти дистанційно. Наразі здобуття української загальної середньої освіти дітьми на ТОТ провадиться за дистанційною формою. З відкритих джерел відомо, що країна-окупант погрозами змушує українських дітей відвідувати заклади середньої освіти, розміщені на ТОТ, які впроваджують російські стандарти освіти.
Подвійне навантаження для дітей на ТОТ – навчання 12 годин на день
До 2024 року, тобто протягом 10 років війни, були відсутні українські модифіковані навчальні програми, у відповідності до яких педагоги мали би навчати дітей на ТОТ. З цього можна зробити логічний висновок, що багато школярів були вимушені поєднувати очне навчання в навчальному закладі в окупації та дистанційне навчання в українській школі, що тягне за собою подвійне навантаження на дитину.
Задля наочності підрахуємо кількість годин, що передбачені навчальним планом України та РФ:
- в Україні в середньому для 5 – 9 класів передбачається навантаження у розмірі 30 годин на тиждень, тобто 6 годин на день,
- в РФ для 5 – 9 класів – в середньому 32 години на тиждень, тобто 6,4 години на день.
Виходить, що український школяр в окупації в сумі повинен витрачати понад 12 годин на день (половину доби!) на навчання через наявність подвійного навантаження у зв’язку із відсутністю відповідних норм, які могли б врегулювати це.
Чи інша ситуація з навантаженням дітей, що виїхали за кордон?
В той же час, Наказом №1014 від 18.08.2023 Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) затвердило Типову програму для навчання дітей, які виїхали з України внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації і здобувають освіту одночасно в закладах освіти країни перебування та України. Варто зауважити, що таке реагування щодо дітей, які виїхали за кордон, було досить швидким у порівнянні з дітьми, що перебувають на ТОТ, де воно взагалі було відсутнім. У вищезгаданій Типовій програмі вказується загальний обсяг навантаження, описуються типові навчальні програми для різних класів, модальні навчальні програми, рекомендовані форми організації освітнього процесу та інше. Усе вищеперераховане досить деталізовано. Важливо зазначити, що дітям, які виїхали за кордон, рекомендується вивчати лише українознавчий компонент, що включає в себе кілька обов’язкових предметів та значно зменшує загальну навантаженість на учнів.
Тим часом для дітей, які знаходяться під окупацією, тривалий час не запроваджувалось змін, які могли б спростити їхній шлях у здобутті української освіти. Їхнє навчання регулювалось та регулюється Положенням про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти, при цьому для навчання використовувались загальні навчальні програми.
Як діти з ТОТ можуть отримати український документ про базову середню освіту або повну загальну середню освіту?
Більше того не до кінця зрозумілим є питання щодо форми оцінювання у випадку, коли діти, які проживають на ТОТ, висловили бажання отримати українське свідоцтво про базову середню освіту або повну загальну середню освіту. А саме, у відповідності до Наказу МОН №271 “Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес”, Заявники для отримання документів про базову середню освіту або повну загальну середню освіту, необхідних для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти, проходять річне оцінювання та державну підсумкову атестацію (крім випадків звільнення від державної підсумкової атестації) за екстернатною формою здобуття освіти в уповноважених закладах загальної середньої освіти. При цьому державна підсумкова атестація складається за різні курси навчання, а річне оцінювання – за рік. Відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2024 року», здобувачі освіти, які завершують кожен рівень повної загальної середньої освіти у 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024 навчальних роках, звільняються від проходження державної підсумкової атестації”. У звʼязку з цим існує певна невизначеність щодо того, яка саме форма оцінювання передбачається для осіб з ТОТ, тому уповноважені заклади середньої освіти формують завдання на власний розсуд.
Новий Наказ МОН про модифіковані програми – чи справді зменшується навантаження?
Проте нещодавно, а саме 16 травня 2024 року, затверджено Наказ МОН №701 “Про затвердження рекомендацій щодо використання модифікованих програм з української мови, української літератури, історії України, географії для закладів загальної середньої освіти”. Як зазначається на офіційному вебсайті МОН:
Ці програми можна використовувати для тих учнів, які пропустили навчання або тривалий час не вчилися за українськими освітніми програмами. Зокрема, діти за кордоном та ті, що вимушено перебувають на тимчасово окупованих територіях. Зміст скорочених програм побудовано таким чином, що діти здобуватимуть основні знання з визначених предметів, які допоможуть їм безперешкодно продовжувати навчання в українських школах.
Модифіковані програми сформовані на основі модельних навчальних програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, з української мови та української літератури для 5–7 класів, історії України для 5–6 класів, географії для 6–9 класів, навчальних програм із зазначених предметів для 8–11 класів, затверджених МОН.
Після опрацювання Наказу №701 зрозуміло, що для педагогів надаються досить гнучкі варіації використання програм, як от: самостійно визначити необхідну кількість годин на опанування тієї чи іншої теми, адаптація програм з урахуванням потреб учня, використання їх задля додаткового навчання, передбачається високий рівень уваги до емоційного стану учня тощо.
На практиці відбувається деяке скорочення змісту Типових програм, що сприятиме швидшому засвоєнню матеріалу та концентрації на основних темах.
Для наочності експерти ЦГП “Альменда” порівняли фрагменти Модифікованої програми та загальнодіючої навчальної програми з Історії України за 8 клас, розділ 4. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА (Гетьманщина) другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ (прим. в таблиці нижче напівжирним курсивним шрифтом виділені співпадіння в програмах)
| Модифікована програма з історії України | Стандартна програма з історії України |
| У результаті навчально-пізнавальної діяльності учениці/учні зможуть: | |
| Знати:– адміністративно -територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького / Гетьманщини;.– особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;– зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового); | Знати:– адміністративно-територіальний устрій, органи влади, військо, судочинство Війська Запорозького/Гетьманщини;– особливості формування й устрою козацьких полків Слобідської України;– зміни статусу і підпорядкування Запорожжя (Війська Запорозького Низового);– дату підпорядкування Київської православної митрополії московському патріарху. |
| Розуміти:– поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина»,«гетьман», «етнічна група», «займаящина», «козацькастаршина», «політична еліта», «полю», «Слобідська Україна», «сотня», | Розуміти:– поняття «Генеральна рада», «генеральна старшина», «гетьман», «етнічна група», «займанщина», «козацька старшина», «політична еліта», «полк», «Слобідська Україна», «сотня»;– сутність козацько-шляхетських форм державності;– Гетьманщину другої половини ХVII – початку ХVIIІ ст. як місце змагань за зміцнення інститутів держави і збереження державного суверенітету. |
| Уміти:– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя(Війська Запорозького Низового;– схарактеризувати адміністративко-територіальний державний , політичний устрій, господарське таПовсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового); | Уміти:– показати на карті адміністративно-територіальний устрій Гетьманщини, Слобідської України, Запорожжя (Війська Запорозького Низового);– схарактеризувати адміністративно-територіальний, державний, політичний устрій, господарське та повсякденне життя Гетьманщини, Слобожанщини та Запорожжя (Війська Запорозького Низового);– схарактеризувати нову політичну еліту – козацьку старшину та її роль у боротьбі за збереження і розбудову української державності |
| Зміст навчально-пізнавальної діяльність | |
| Модель і структура козацької держави: територія, устрій , військо, судочинство.Правобережне козацтво. Слобідська Україна. Запорожжя(Військо Запорозьке Низове). | Модель і структура козацької держави: територія, устрій, військо, судочинство. Зміна політичної еліти (зі шляхетської на козацьку). Соціальні групи в середовищі козацтва.Особливості козацького господарювання. Правове і соціальне становище селянства, його категорії. Міста і їхні спільноти, практики самоврядування. Міське господарство.Етнічні та релігійні групи. Становище православної церкви та її духовенства.Правобережне козацтво. Слобідська Україна. Запорожжя (Військо Запорозьке Низове). |
.
Висновки.
Попри те, що ми спостерігаємо очевидні спрощення з деяких предметів для осіб, які перебувають на ТОТ, жоден нормативно-правовий акт не визначає чітко у якій саме формі проводиться оцінювання для осіб з ТОТ: державної підсумкової атестації чи річного оцінювання, а також наказ №701 МОН зазначає певний перелік предметів українознавчого компоненту та не враховує такі як, приміром, Захист України, Основи правознавства тощо. До того ж, не конкретизується чи повинна особа складати інші предмети та за якими програмами. Тому, на нашу думку, цей наказ – однозначно позитивне зрушення в контексті полегшення здобуття освіти дітьми на ТОТ, проте у будь-якому випадку необхідно більше конкретизації, чіткіша регуляція, пряма вказівка на вичерпний перелік предметів та навчальних програм.
