Автор

ЦГП Альменда

28.02.2017

Аналіз проекту Положення про екстернат з точки зору освітнього поля неконтрольованих територій.

Нещодавно Міністерство освіти і науки України запропонувало для громадського обговорення проект Положення про екстернат (http://mon.gov.ua/citizens/zv%E2%80%99yazki-z-gromadskistyu/konsultacziyi-z-gromadskistyu/gromadske-obgovorennya-2017.html). В наші дні, з точки зору освіти для дітей з неконтрольованих територій (тимчасово окуповані території чи території проведення антитерористичної операції), це дуже важливий документ. Проте, щоб зрозуміти його важливість, необхідно декілька попередніх пояснень.

Преамбула 1.

За 25 років українська держава не тільки не звільнилася від радянської бюрократичної система, а й навіть навпаки – адаптувала її для власної діяльності. В результаті виникла величезна бюрократична машина з усіма її «досягненнями та недоліками».

         Українська система освіти не чим не відрізняється від всієї іншої бюрократичної системи. Бюрократичні коріння пронизали всю освіту, починаючи від навчальних закладів (кількість планів, звітів у звичайного педагога доволі багато), завершуючи Міністерством (Закони, Порядки, Накази та листи). І все це переплутано між собою, дублює одне одного або відміняє.

Окрім того, бюрократична система інертна, консервативна та поділяється на окремі маленькі групи, які не  співпрацюють між собою. В рамках одного Міністерства Департаменти часто не можуть вирішити одну проблему. А між відомствами відбуваються цілі «війни». Будь-який важливий документ потрібно погоджувати, затверджувати та інше. Наприклад Положення про екстернат. Це юридичний документ, тому його потрібно погодити з Міністерством юстиції. Також в Положенні говориться про оплату роботи вчителя для проведення консультацій (15 хв.), проведення атестації (45 хв.) та перевірку робот (30 хв.), отже його потрібно погодити у Міністерстві фінансів. А ще у цьому документі йдеться про певні верстви населення і тому його потрібно погодити з Міністерством соціальної політики. А ще цей документ потрібно винести на громадське обговорення, а це 2 – 3 тижні.

От і маємо, щоб прийняти один документ потрібно доволі багато часу.

Преамбула 2

Бюрократична система освіти дуже не полюбляє змін і усіма силами пручається нововведенням. Окупація Криму та агресія на сході України заставили вносити певні зміни в діяльність всієї системи. Іноді вони проходять доволі швидко, а іноді – дуже довго. Проте зміни відбуваються, так в освітньому полі тільки тимчасово окупованого Криму за три роки окупації було прийнято біля 80 нормативно-правових документів (Законів, Положень, Порядків, наказів, листів).

На початку 2016 – 2017 навчального року виявилось, що в системі освіти для неконтрольованих територій відбулася певна правова колізія. А саме в сфері отримання документів про освіту та вступу до вищих навчальних закладів.

Питання щодо вступу до українських вищих навчальних закладів частково вирішили у 2016 р. Відбулися революційні зміни – був розроблений унікальний у світовій практиці порядок, який дозволяв дітям з неконтрольованих територій вступати до вишів. З певними проблемами, в цейтноті, але в травні 2016 року був виданий Наказ №560, який затверджував Порядок прийому для здобуття вищої та професійно-технічної освіти осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України. Так як Україна не визнає документів, які видає окупаційна влада в Криму,  а  діти в анексованому Криму все ж таки отримують освіту, то був запропонований наступний механізм: випускники кримських шкіл в освітніх центрах «Україна – Крим» при певних вишах, отримують атестат (склавши два іспити з української мови та історії України, а інші оцінки прописуються як «зараховано»), і після складання профільного іспиту мають можливість вступити до цього ВНЗ за квотою (10% від загальної кількості місць). Було визначено 12 ВНЗ, в яких запрацювали освітні центри. У 2016 році декілька сотень кримчан стали студентами

І от виявилося, що у цьому році ця система не спрацює. А не спрацює через систему отримання документів про освіту. Відповідно українського законодавства, для отримання документа про повну середню освіту – атестату потрібно мати інший документ, який підтверджує отримання базової середньої освіти – свідоцтво про завершення 9 класів. Практично всі випускники неконтрольованих територій 2014, 2015, та 2016 року встигли закінчити 9 класів і мали такий документ (інформація про це знаходиться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДБО). А от діти, які у 2017 році завершують школи на неконтрольованих територіях, такого документа не мають. От же і отримати атестат вони не можуть.

У Міністерстві освіти і науки України не бачили в цьому проблеми (хоча про неї громадські організації попереджували ще заздалегідь). Роз’яснення були надані у листі МОН № 1/9-453 від 01.09.2016 р. «Щодо здобуття загальної середньої освіти». Міністерські чиновники пояснили, що для отримання атестату « … учні у найкоротший термін повинні пройти оцінювання рівня навчальних досягнень за 9 клас, державну підсумкову атестацію за курс базової загальної середньої освіти, отримати відповідний документ про освіту, … пройти оцінювання рівня навчальних досягнень за 10 клас» і продовжити дистанційне навчання в 11 класі або скласти екстернат. Таким чином випускнику з неконтрольованих територій потрібно було протягом року скласти біля 100 контрольних, заліків, іспитів.

Зрозуміло, що таких дітей, які були б готові пройти цей шлях не знайшлось би.  Мабуть це зрозуміли і в «коридорах освітньої влади», тому протягом декількох місяців працювала робоча група з  представників міністерства, громадських діячів, директорів шкіл, яка і розробила нове Положення про екстернат. Цей документ став продуктом компромісів та спрощень, який змінює ситуацію в освітньому полі окупованої освіти.

Аналіз проекту Положення про екстернат з точки зору освітнього поля неконтрольованих територій.

В зв’язку з тим, що екстернат для  учнів та учениць з неконтрольованих територій в більшості випадків проводиться для випускників шкіл, то аналіз в основному буде розглядатися з їх точки зору.

Документ розміщений на 5 сторінках і складається з 3 розділів та додатків (в проекті не надані).

Запропоноване Положення про екстернат (далі Положення) прийде на зміну Положенню про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах (Наказ МОН  від 19.05.2008  N 431).

В першому розділі визначаються основні терміни (екстерн та екстернат).

В п.3 оговорюється, що органи управління визначають навчальні заклади, де буде проходити екстернат За звичай це формальність, проте вона вказує на відсутність самостійності у дії навчального закладу. Окрім того на сайті МОН в розділі «Для жителів Донбасу і Криму» є посилання «Школи, які здійснюють навчання учнів із окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та непідконтрольних українській владі територій Донецької і Луганської областей» – Школи для екстернів, в якому запропоновані школи за регіонами (областями). І хоча запропоновані заклади нічим не відрізняються, проте цей пункт може стати певною проблемою, яка дуже залежить від людського фактору, то б то може привести до того, що не екстерн буде обирати заклад, а це рішення прийматиме «орган управління освітою».

В п.1 другого розділу визначається перелік осіб, які мають право на екстернат. Серед перерахованих є особи, які «…проживають (перебувають) за кордоном (для громадян України) або на тимчасово окупованій території чи на території проведення антитерористичної операції (далі – неконтрольована територія)…».

Другий пункт визначає, що екстернат «здійснюються за письмовою заявою повнолітньої особи або батьків (одного із батьків) дитини чи інших її законних представників». Це говорить про те, що в основному заяви повинні подавати батьки, так як повноліття в Україні наступає у 18 років. Окрім того потрібно зазначити, що заява подається письмово, що по більшості передбачає особисту присутність, але не виключає можливості надсилання заяви поштою або передачі її через третіх осіб. В цьому ж пункті визначається і перелік документів, які потрібно надати. От тільки не зрозуміло, які ж документи для підтвердження власного рівня повинні подати діти з неконтрольованих територій. Роз’яснення цього потрібно шукати в п. 11 третього розділу, маючи на увазі, що екстернат в основному проходять випускники, а також в наступному пункті цього розділу. Також в цьому пункті оговорюється, що «Для осіб, … які проживали або проживають на неконтрольованих територіях, термін подачі заяв не обмежується». Проте потрібно зазначити, що в п. 3 третього розділу вказується: «Оцінювання проводиться не пізніше 30 травня поточного року».

Наступний пункт другого розділу обумовлює необхідність проходження річного оцінювання для дітей з неконтрольованих територій, так як вони не можуть надати підтвердження власного рівня. З цією метою проводиться річне оцінювання, яке дозволяє складати державну підсумкову атестацію. Більше інформації з цього питання дає п. 11 третього розділу.

Ще в другому розділі визначається, що для консультацій екстернів виділяється 15 хвилин з кожного предмету (п.5). Складно сказати, яку консультацію можливо отримати за 15 хвилин, проте це в основному час для адміністрації та бухгалтерії, а вчителі не обмежуються цим терміном.

Третій розділ Положення присвячений порядку проведення оцінювання навчальних досягнень та особливості атестації екстернів. В п.3 визначається кінцевий термін проведення річного оцінювання (30 травня), в п.4 говориться про те, що річне оцінювання з кожного предмету проводиться протягом 1 академічної години (45 хв.), а Державна підсумкова атестація проходить в рамках, визначеним Положенням про ДПА. В п.6 обумовлюється, що екстернат може проводитися не за кожен рік, а відразу за певний рівень (початковий – 1 – 4 клас, базовий 5 – 9 клас, повний – 10 – 11 клас).

Основним пунктом для учнів з неконтрольованих територій став п. 11 третього розділу Положення, адже саме в цьому пункті розглядаються особливі умови екстернату для цієї категорії дітей. В основному цей пункт призначений для можливості отримання свідоцтва про базову середню освіту (9 класів) та атестату.

От же, відповідно п. 11, для отримання свідоцтва учням/ученицям потрібно скласти річне оцінювання з 4 предметів: української мови та літератури, історії України, географії України, правознавства. Інші предмети в додатку до свідоцтва будуть прописані як «атестовані» (для цього заповнюється спеціальний документ «освітня декларація»). Після отримання оцінок за річне оцінювання екстерни повинні скласти Державну підсумкову атестацію (ДПА). Цього року, як зазначив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко під час прес-конференції 21 вересня 2016 р., в 9 класі будуть складати ДПА з української мови та математики, а також ще з одного предмета, який буде обирати педагогічна рада школи. Це може бути один із предметів з такого переліку: зарубіжна література, іноземна мова, історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика, інформатика, мова національної меншини для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням або вивченням такої мови та інтегрований курс літератури».

Також в п. 11 обумовлено, що для випускників з неконтрольованих територій «річне оцінювання рівня навчальних досягнень екстернів за курс старшої школи проводиться одночасно за 10 та 11 класи». То б то дітям потрібно буде скласти не 36 екзаменів, а всього 18.

Підсумки.

Підводячи підсумки потрібно зазначити, що держава зробила впевнений крок уперед у вирішенні питання отримання освіти дітьми з неконтрольованих територій.

Положення про екстернат спрощує систему отримання документів про освіту особливо щодо базової середньої освіти. З однієї сторони суттєво спрощена система отримання документа, з іншої сторони дітям потрібно скласти 7 іспитів:

Скласти всі «іспити» за один приїзд з неконтрольованих територій не вийде, так як річне оцінювання потрібно скласти до 30 травня, а ДПА починається з 1 червня. Окрім того це період завершення навчального року в школах на неконтрольованих територіях.

Залишилося не врегульованим питання щодо отримання атестатів для учнів/учениць з неконтрольованих територій. У 2017 році для отримання атестату потрібно скласти 7 іспитів за 9 клас, 18 іспитів за 11 клас та 3 іспити ЗНО (Зовнішнього незалежного оцінювання).

Рекомендації.

• Врегулювати питання можливості складання річного оцінювання та ДПА в 9 класі в часі, щоб діти з неконтрольованих територій мали можливість зробити все під час однієї поїздки.
• Врегулювати питання «повторних» іспитів в 9 класі (складання річного оцінювання та ДПА з одних тих самих предметів).
• Створити можливість отримання атестатів за спрощеною системою (наприклад за зразком діяльності освітніх центрів «Україна – Крим») в інших закладах освіти, окрім закріплених за освітніми центрами.