Підсумки 2025 року: яких змін зазнала сфера доступу до української освіти дітей та молоді на ТОТ?
2025 рік став рушійним стосовно доступу до української освіти дітей та молоді на ТОТ. Адже цьогоріч ми спостерігали як резонансні накази Міністерства освіти і науки України, що збурили громадянське суспільство, так і чіткі та впевнені кроки назустріч тим, хто опинився у складній ситуації та вимушений перебувати на окупованих територіях.
Ми чітко прослідковуємо намір Росії позбавити юних українців будь-якої можливості навчатись за українськими стандартами. Ситуації з доступом до українських веб-ресурсів лише погіршуються, навіть VPN повністю не може виконувати свої функції, переслідування молоді, що має проукраїнську позицію поширюється й може закінчуватись в окремих випадках навіть каральною психіатрією. За таких умов навчання в українських закладах освіти можна вважати подвигом, а Україна, у свою чергу, має подвоїти зусилля, аби забезпечити охочих українською освітою.
Що відбувалось у сфері доступу до середньої освіти?
Перш за все було почуто думку суспільства, що стосувалась негайного скасування Наказу МОН № 1112 «Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні», адже наслідки його реалізації ризикували бути руйнівними для учасників освітнього процесу. Зокрема, як наслідок його застосування, йшлося про закриття шкіл, що досі тримали звʼязок з дітьми, що перебувають на ТОТ за допомогою української освіти. Втім Наказ втратив чинність.
Досить промовистим жестом стало затвердження Наказу «Про затвердження Типової освітньої програми для навчання на рівнях повної загальної середньої освіти осіб, які проживають або проживали на тимчасово окупованій території України». Типова освітня програма для осіб з ТОТ є не лише кроком назустріч особам з ТОТ, а й реальною можливістю дітям доєднатись до української системи освіти у спрощеному форматі. Так, вони можуть вивчати лише предмети українознавчого циклу, а безпекова ситуація та проблеми доступу до інтернет-ресурсів враховуються під час навчання. До того ж, особи, що лише перемістились з ТОТ на підконтрольні території, мають можливість завершити навчальний рік саме за цією програмою, аби адаптація була більш мʼякою.
Хоча ця Типова освітня програма є значною перевагою й може чудово працювати для дітей, проте вона не вирішує проблему молоді, що вже здобула середню освіту на ТОТ та потребує визнання результатів навчання та отримання відповідного документа для продовження свого освітнього шляху або початку карʼєрного. Для таких осіб, а також на виконання статті 40-1 Закону України «Про освіту», необхідно розробити та затвердити Порядок визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованій території України, на рівні повної загальної середньої освіти. На жаль, така вимога закону не знаходить своє виконання вже два роки. Попри запевнення представників МОН про затвердження такого порядку до листопада, зокрема на цьогорічній конференції «Серпнева-2025», станом на дату написання цього матеріалу відповідного наказу досі не існує.
Що відбулось на рівнях професійної, фахової передвищої та вищої освіти?
У 2025 році набрав чинності Закон України «Про професійну освіту». Втім, Закон не містить жодних згадок чи особливостей регулювання для осіб, що перебувають на окупованій території України. Питання зарахування до закладів професійної освіти осіб, що перебувають на ТОТ, досі має багато питань без відповідей й, схоже, не поспішає змінюватись. Детальніше про складнощі зарахування до закладів професійної освіти особами з ТОТ можна прочитати у нашому матеріалі «Чи має молодь з ТОТ реальний доступ до професійної (професійно-технічної) освіти?».
Ситуація з доступом до фахової передвищої освіти глобально не змінювалась. Водночас відповідно до Порядку прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2025 році кількість вступних випробувань для вступників з ТОТ у порівнянні з попереднім роком збільшилась (у 2024 році було 3, а у 2025 – 4) без обґрунтованих причин. Додаткові питання викликала й імплементація у Порядок положення, відповідно до якого Наказ МОН №271 «Про затвердження Порядку прийому для здобуття вищої, фахової передвищої та професійної (професійно-технічної) освіти осіб, які проживають на територіях, де неможливо забезпечити виконання стандартів освіти України та/або стабільний освітній процес» застосовується лише у частині проходження річного оцінювання та державної підсумкової атестації, отримання документа державного зразка про базову середню освіту або повну загальну середню освіту. Хоча саме цей Наказ регулює особливості зарахування до закладів освіти осіб з ТОТ та має на меті покращити їхнє становище та забезпечити дотримання прав, сприяти інтеграції. Його ігнорування може призвести до ускладнення процедури вступу з ТОТ та, як наслідок, зниження кількості вступників – осіб, що продовжують утримувати звʼязок із Україною.
Відверто позитивним моментом стала поява Постанови КМУ «Про затвердження Порядку визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти» знову-таки на виконання ст. 40-1 Закону України «Про освіту». Сама процедура містить певні нюанси стосовно її правозастосування, детальніше про Постанову можна дізнатись у матеріалі «Визнання результатів навчання на ТОТ — які є виклики та перспективи».
Сама процедура визнання не може функціонувати без низки нормативних актів. Наприклад, переліку закладів освіти, що забезпечуватимуть таку процедуру. Такий перелік вже існує на рівні вищої освіти (Наказ МОН «Про затвердження переліку уповноважених закладів вищої освіти, які можуть здійснювати у 2026 році процедуру визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України»). 43 заклади вищої освіти зголосились проводити таку процедуру у 2026 році. Водночас такий список досі відсутній на рівні професійної та фахової передвищої освіти. Так само відсутні затверджені типові документи, без яких процедура визнання є неможливою, тож очікуємо на їх прийняття найближчим часом, аби у 2026 році процедура могла повноцінно запрацювати.
Адаптація та реінтеграція
Відповідно до «Аналітичного звіту за результатами дослідження щодо інтеграції студентства з тимчасово окупованих територій у закладах вищої освіти України», серед причин здобуття української освіти саме за дистанційною формою, перебуваючи на ТОТ, зокрема виділяють міркування безпеки (ризики для життя / здоров’я під час дороги з ТОТ в Україну) – 43% та брак коштів на дорогу з ТОТ в Україну. Такі дані досить ілюстративно підсвічують існуючу проблему відсутності єдиної комплексної системи реінтеграції та адаптації, що включала б в себе допомогу з переміщенням (не лише консультативну) та адаптацією та реінтеграцією.
Відповідно до нещодавно внесених змін до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку виявлення, повернення, забезпечення супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» підйомна допомога для створення належних умов для реінтеграції та адаптації буде виплачуватись не лише для дітей, але й для осіб з числа дітей (тобто особа 18-23 років яка на час збройної агресії Російської Федерації не досягла 18 років (повноліття), перебувала в Україні на законних підставах і за відсутності підстав, передбачених міжнародним правом, примусово переміщена через державний кордон на територію Російської Федерації, Республіки Білорусь, інших держав або примусово переміщена з місцевості, на території якої вона законно перебувала, до іншої місцевості в межах тимчасово окупованої території України у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, перебуває під ризиком депортації та/або примусового переміщення).
Надання можливості отримати підйомну допомогу для повнолітніх, а саме такими зазвичай є вступники з ТОТ, які переміщуються на підконтрольні території, може суттєво допомогти не лише в облаштування життя після переміщення, а й у самому ухваленні рішення про переміщення. Водночас сама процедура потребує доопрацювання та розробку й імплементацію нових рішень, що дозволять забезпечити максимальний супровід та підтримку молоді від моменту прийняття рішення про переміщення та зарахування до українських закладів освіти й до моменту успішної адаптації на новому місці.
Нещодавно Уряд анонсував запровадження «зимового вступу» для певних категорій осіб, зокрема осіб з тимчасово окупованих територій. Відповідно до анонсу, цей пілотний проєкт дозволить молоді отримати адресну підтримку у вигляді підготовки до складання НМТ, стипендії та оплати проживання у гуртожитку (за потреби). Водночас наразі складно детально та коректно проаналізувати такий тип підтримки у звʼязку із відсутністю на момент написання матеріалу у відкритому доступі нормативного акта, що регулює запровадження такого пілотного проєкту.
Які ще зміни ми очікуємо?
У Спеціальній доповіді Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України однією із рекомендацій до КМУ є затвердження Концепції доступу до освіти дітей та молоді з тимчасово окупованих територій. З такою рекомендацію неможливо не погодитись, адже нині ми маємо безліч точкових рішень, які можуть закрити ту чи іншу потребу чи проблему. Водночас відсутній єдиний підхід, комплекс або механізм забезпечення права на освіту для дітей та молоді з ТОТ, що враховував би всі наявні виклики, був би актуальним та доречним. Однак така концепція станом на зараз не є у порядку денному Уряду.
Досі не відбулось затвердження Порядку визнання результатів навчання, отриманих на тимчасово окупованій території України, на рівні повної загальної середньої освіти, а також низки документів, що необхідні для реалізації Порядку визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованій території України, на рівнях професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти.
Водночас нашій системі доступу до української освіти бракує певної узгодженості, адже має місце ситуація, в якій одній нормативні акти суперечать іншим, хоча й регулюють одні й ті ж відносини, або мають пролагини. Зокрема, попри наявність низки нормативних актів, що регулюють здобуття повної загальної середньої освіти, питання здобуття освіти та отримання відповідних освітніх документів особами, які вже завершили здобуття середньої освіти на ТОТ, досі залишається неврегульованим. За таких умов заклади освіти по-різному тлумачать норми та не мають єдиного підходу, що, в свою чергу, створює додаткові складнощі для осіб на ТОТ, що прагнуть долучитись до української системи освіти.
У листопаді 2025 року Президент України підписав Указ «Про додаткові заходи щодо захисту прав дітей в умовах збройної агресії проти України», у якому зокрема доручив Уряду забезпечити створення умов для доступу до якісної, сучасної, інклюзивної освіти, спрямованої на розвиток здібностей та творчого потенціалу дитини, у тому числі надолуження освітніх втрат, розроблення освітніх програм і платформ для дистанційного навчання, адаптованих для дітей та молоді з тимчасово окупованих територій України, депортованих дітей, дітей, повернутих з депортації, з евакуації, упровадження системи дистанційного вступу з дотриманням безпекових протоколів і захистом персональних даних вступників, забезпечення безперервності здобуття освіти, створення кращих можливостей для розвитку та самореалізації дітей і молоді в Україні. У звʼязку з цим маємо надію, що для дітей та молоді, що вимушено перебувають в окупації, будуть створюватись кращі та безпечніші умови для доступу до української освіти.
Ми маємо памʼятати, що Росія прикладає максимум зусиль, аби повністю заблокувати українським дітям доступ до якісної освіти. Така політика спрямована не лише на руйнування української ідентичності, а й на формування контрольованого та лояльного мобілізаційного ресурсу, який у перспективі буде використано для підтримки та ведення воєн.
У звʼязку з цим наші зусилля, спрямовані на досягнення доступої, адаптивної освіти для дітей та молоді з ТОТ, мають бути подвоєні для досягнення бажаного результату.
Показовим у цьому контексті є голос самих молодих людей з ТОТ. В Аналітичному звіті за результатами дослідження щодо інтеграції студентства з тимчасово окупованих територій у закладах вищої освіти України респондентка так пояснює свою мотивацію вступу до українського закладу освіти:
«Бо я хочу продовжувати свій життєвий шлях як громадянка України і мати освіту своєї країни. Перебуваючи зараз на ТОТ, це дає мені можливість відчувати себе дотичною до своєї держави у період розлуки. У такий спосіб це допомагає не втратити себе та надає сили рухатись далі, не втрачаючи надії».
Ця позиція чітко демонструє, що доступ до української освіти для дітей і молоді з ТОТ є не лише інструментом здобуття знань, а й критично важливим механізмом збереження громадянської ідентичності, внутрішньої стійкості та відчуття належності до своєї держави.
Саме тому в центрі освітньої політики мають залишатися самі діти та молодь – з усвідомленням того, що вони не забуті, що про них піклуються і що держава та суспільство готові підтримати їхній вибір і допомогти пройти цей шлях.
Статтю підготовлено Центром громадянської просвіти «Альменда» у межах проєкту «Захист дитинства: справедливість та реінтеграція для дітей з ТОТ». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в межах Transition Promotion Program. Погляди, репрезентовані у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
