Освітня реінтеграція в деокупованому Криму: формування бачення та рекомендацій для держорганів
Валентина Потапова, керівниця національної адвокації ГО ЦГП «Альменда», долучилася до роботи в експертній групі освітньо-наукового напрямку та стала його співкоординаторкою для реалізації проєкту «Формування комплексного бачення та рекомендацій органам державної влади України щодо подолання наслідків окупації та викликів у процесі реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополя у 4 сферах: інформаційній, освітньо-науковій, культурній, релігійній».
29 серпня відбулася перша стратегічна сесія із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, де обговорювалися проблемні питання реінтеграції освітнього і наукового простору Криму після його деокупації.
Загалом до роботи в експертній групі освітньо-наукового напрямку долучилося 16 експертів.
Валентина Потапова під час свого виступу та в процесі обговорення навела невтішні статистичні дані щодо освітнього простору та порушення Міжнародного гуманітарного права на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. «Те, що ми отримаємо в Криму – це 10 років перебування в повноцінному освітньому полі Росії понад 450 тисяч дітей та молоді. Вони зростали та формувалися на російських наративах в культурній та інформаційній сферах, в тотальному знищенні українознавчого компоненту в програмах навчання, під впливом системної мілітаризації та пропаганди. Вони всі мають проблеми з відсутністю документів про освіту українського зразка. Це головні виклики з якими ми стикнемося під час реінтеграції», – констатувала експертка Кримської платформи.
Валентина Потапова про освітню статистку в окупованому Криму
Юрій Смелянський зосередив увагу учасників робочої експертної групи на ризиках та загрозах, які безумовно виникатимуть у процесі реінтеграції Кримського півострова. «З точки зору класифікації ризиків та загроз, які можуть супроводжувати процес реінтеграції освітнього та наукового простору в Криму, допустимо визначити таким чином: ризики та загрози, що формуються довоєнною та до окупаційною історичною пам’яттю. Для прикладу, корупція, ВНЗ та їхні філії як магазини з продажу дипломів, оплачувана безкоштовна освіта тощо; ризики та загрози, що породжуються результатами окупації; ризики та загрози, що породжуються політикою української влади з кримського питання; ризики та загрози, як результат реалізації політики реінтеграції. Наприклад, наслідки «ручного управління»; «ефект виконавця» тощо», – окреслив бачення експерт Кримської платформи. Він же зазначив, що основними проблемами, які здатні генерувати ризики та загрози з переходом у стан суспільно-політичної нестабільності, є брехня, невизначеність, дезорієнтація, неорганізованість, байдужість, зарозумілість, помилковість… «Від рішень залежить виникнення ризиків та загроз. А в нас повна невизначеність», – констатував співкоординатор групи освітньо-наукового напрямку Юрій Смелянський.
Наприкінці роботи експертної групи, учасниками були визначені пріоритетні проблемні питання у майбутній реінтеграції освітнього та наукового простору та шляхи їх подолання.
Керівник проекту Андрій Щекун наголосив, що метою реалізації проєкту є створення базового документу в 4 сферах (інформаційній, культурній, релігійній, освітньо-науковій) з рекомендаціями щодо формування і реалізації державної політики, які є невід’ємними складовими з розробки Концепції гуманітарної державної політики реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.
Проєкт реалізовує громадська організація «Кримський центр ділового та культурного співробітництва «Український дім» із залученням експертів робочої групи “Гуманітарна політика” Експертної мережі Кримської платформи, за підтримки Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках проекту «Права людини в дії», який виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини.
