Битва за молодь продовжується або починаємо все з початку?
Освітня сфера не менш важлива аніж інші. Саме на освіту в першу чергу звернули увагу окупанти у 2014 році, коли захопили Крим. Це яскраво продемонструвала вступна кампанія, коли Росія дозволила дітям з тимчасово окупованого Криму вступати поза конкурсом по окремим квотам, виділивши для цього тисячі місць у російських вищих навчальних закладах (вже у 2014 році до ВНЗ Росії за квотами було зараховано біля 4 тис. кримчан, а у 2015 році було виділено біля 15 тисяч бюджетних місць. Ця практика продовжилася і у 2022 році, коли Росія вторглася з усіх боків до України. Міністерство просвіти країни-окупанта повідомило, що в цьому році дітей з України приймуть по урядовій квоті, яка складає 23 тисячі місць. Про пільги для українських дітей повідомили навіть й в окупаційному Кримському Федеральному університеті.
Важливість питання навчання у вищих навчальних закладах розуміють і в Європі, в країнах якої, поряд з наданням безпрецедентної допомоги українським біженцям, намагаються вирішити це питання:
- у Фінляндії двері українцям відчиняють університет Гельсінкі, який спростив процедуру вступу для українців, та університет Східної Фінляндії, готовий прийняти 20 студентів і оплатити їм проживання з дорогою
- 300 тисяч євро виділять для вступу українців до коледжів та організацій Міністерство культури Франції
- Угорщина пропонує безкоштовну освіту в Будапештському університеті Земмельвайса до закінчення війни
- у Загребському університеті українські студенти можуть отримати безкоштовне харчування та консультації, а також безкоштовне навчання на факультеті ветеринарної медицини
- державні університети Кастилії-і-Леона (регіон на північному заході Іспанії) готові запропонувати 100 місць для прийому українських студентів на ступені бакалавра, магістра та доктора протягом цього семестру. Студентам з України нададуть безкоштовне житло (гуртожиток, кімнату чи квартиру), а також щомісячну надбавку на загальні витрати в розмірі від 250 до 500 євро
- до Тартуського університету готові прийняти 250 українських студентів або учнів, сенат одноголосно проголосував за те, щоб звільнити українців від плати за навчання в університеті
- Фонда Лоренца та Академія дизайну та мистецтва у Швейцарії виділяє 20 стипендій для українських студентів на один рік.
Ці приклади можливо продовжувати ще довго, і щодня з’являються нові та нові преференції для українських дітей. В Німеччині навіть пішли на нечуваний крок – для українських біженців, які планують вступати до німецького університету, полегшили умови. Нововведення стосується тих, хто навчався останній рік у школі в Україні та через російське військове вторгнення не зміг скласти випускні іспити та отримати атестат, а також тих, хто розпочав навчання в українському виші, але з тієї ж причини не закінчив перший курс.
А що ж в Україні? На момент написання статті ситуація була невизначена остаточно.
17 травня під час телемарафону міністр освіти і науки Сергій Шкарлет повідомив, що абітурієнтам, які знаходяться в окупації, для вступу до університетів потрібно скласти спрощене ЗНО на підконтрольній Україні території. А Президент України Володимир Зеленський запропонував спростити порядок вступу до закладів вищої освіти для випускників з усіх територій України, які зараз тимчасово окуповані, використовуючи механізм спрощеного вступу, який існував до цього року для тимчасово окупованих територій. Проте виникає багато питань. Складним залишається питання виїзду з окупованих територій, адже молодим юнакам та дівчатам потрібно проїхати десятки блокпостів окупантів, проїхати через лінію фронту, де ідуть бої. Окрім того, ще питання, на скільки зараз підходить стара система спрощеного вступу для тимчасово окупованих територій зі складанням трьох іспитів? Також – де будуть проживати абітурієнти, коли гуртожитки та хостели переповнені переселенцями, а на міста продовжують падати ракети?
Питань багато, проте відповідей мало, а час спливає.
Нові умови потребують нестандартних рішень.
Для довідки
Спрощена система вступу для дітей з тимчасово окупованих територій (Порядок прийому мешканців ТОТ та територій населених пунктів на лінії зіткнення (наказ МОН від 1 березня 2021 року №271) передбачала вступ через Освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна». Абітурієнтам потрібно було скласти три іспити – з української мови, історії України та профільного іспиту. Для вступників за спрощеною системою виділялося 10% бюджетних місць (Квота-2), що часто складала 1 місце, тому відбувався конкурс на ці місця серед вступників. У 2021 році за спрощеною системою вступило біля 2083 осіб.
