Ідентичність: Крим та рекомендації МОН
“Найгостріша внутрішня проблема сучасної людини – це проблема ідентичності“
Едвард Осборн Уїлсон, американський біолог, соціобіолог, мирмеколог, еколог, письменник
Державна політика повинна бути направлена на формування сучасної ідентичності, ідентичності українців, які живуть в сучасному буремному часі з перемогами та поразками, досягненнями та проблемами. Для України це суперважливо, це питання виживання української держави та суспільства.
З 2014 року на українських землях вирує війна, тисячі днів кримська земля знаходиться під п’ятою окупантів, сотні тисяч громадян та громадянок України стали переселенцями. Все це накладає відбиток на українське суспільство. Зрозуміло, що держава повинна реагувати на такий стан справ і відбитком цього є система освіти.
Одним з інструментів, який формує державну освітню політику є документи Міністерства освіти і науки України – накази, листи, програми та інше. Щороку влітку МОН видає методичні рекомендації, які надають певні поради (хоча де-факто вони мають практично наказний характер) щодо викладання всіх предметів. Цього року Міністерство освіти і науки видало Методичні рекомендації викладання предметів у школах в новому навчальному році (Лист МОН №1/9-430 від 11 серпня 2020 року). Отже це документ, який відображає державну політику, тому розглянемо його з того, які пропонуються рекомендації щодо війни та окупованих територій.
У 170-сторінковому документі, який чомусь МОН зробило у малюнках в pdf-форматі, інформація про війну та окуповані території практично відсутня. Початкова школа живе в іншому вимірі. Єдині згадки є тільки в блоці, присвяченому суспільствознавчим дисциплінам, а саме рекомендації щодо викладання історії та громадянського виховання.
От же в рекомендаціях щодо історії пропонується наступне:
С.90
При вивченні історії у 7 та 8 класах у добрій нагоді вчителю може стати посібник «Нариси з історії Криму. Додаткові матеріали для вчителя історії (7 та 8 кл.)» / Цалик С.М., Мокрогуз О.П., Волошенюк О.В. / За редакцією Волошенюк О.В., Іванова В.Ф. – Київ: АУП, ЦВП, 2019. – 71 с.
Першим посеред низки аргументів, якими Росія виправдовує анексію Криму є нібито приналежність півострову до етнічних «слов’янських земель. Цей посібник містить матеріали до уроків історії (7 та 8 кл.) і показує, як проводилася цілеспрямована політика Російської імперії, спрямована на створення несприятливих умов для кримськотатарського населення, і навпаки, сприятливих для росіян.
С.93
26 лютого з метою вшанування мужності і героїзму громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території – в Автономній Республіці Ким та міста Севастополь, в Україні відзначається День спротиву окупації Автономної Республіки Ким та міста Севастополя. 26 лютого 2014 року в місті Сімферополь відбувся мітинг на підтримку територіальної цілісності України за участю кримських татар, українців та представників інших національностей (Указ Президента України №58/2020 https://www.president.gov.ua/documents/582020-32537)
С.93
18 травня 2021 р., відзначатимуться 76-ті роковини депортації кримських татар та інших народів Криму. 18 травня 1944 року розпочалася радянська операція з депортації кримських татар. Цей день відзначають також як День боротьби за права кримськотатарського народу.
С.95
– 100 років від дати народження Султана Амет-Хана (1920 – 1971);
В рекомендаціях щодо Громадянської освіти можливо прочитати наступне:
С.103
У контексті російської інформаційної агресії особливе місце в нашому суспільстві посідає медіаграмотність …
С.103
В умовах війни вкрай актуальним є вивчення курсу за вибором «Міжнародне гуманітарне право»…
С.104
Велика кількість внутрішньо переміщених осіб із Криму й Сходу країни стала ще одним викликом, що спонукає шукати дієві інструменти для адаптації та соціалізації в регіонах
Викликає велике здивування, що у предметі, який конкретно направлений на захист Батьківщини, який так і називається «Захист Вітчизни», рекомендації щодо викладання якого розташовані на шести сторінках (С.165 – 170) жодного слова про війну, яку веде Україна, про окуповані території, про російські загрози немає.
Також освітня бюрократія продукує певну кількість інших документів, які стосуються навчального та виховного процесу в закладах освіти. І от практично всі вони «обходять стороною» питання російської окупації Криму. При чому це стосується не тільки міністерських чиновників, а й регіональних (місцевих).
Наприклад, освітнє керівництво Київської області видало листа «Методичні рекомендації щодо проведення у 2020/2021 навчальному році ДНЯ ЗНАНЬ та ПЕРШОГО УРОКУ у закладах освіти Київської області», відповідно якого школи Київської області проводили перші уроки, які мають обов’язкові функції втілення державної політики. І от в цих рекомендаціях жодного згадування про події сучасної російсько-української війни та окупації Криму.
Підводячи підсумки потрібно зазначити що державна освітня політика в більшості не відповідає сучасному стану справ щодо тимчасово окупованих територій. Результатом відсутності такої політики стали події, що відбулися під час складання ЗНО, коли випускниці були обурені питанням щодо історичного минулого України, пов’язаного з Кримом, а один з учнів навіть проголошував антиукраїнські лозунги. Яскравим прикладом втілення освітньої політики держави стали Методичні рекомендації викладання предметів у школах в новому навчальному році (Лист МОН №1/9-430 від 11 серпня 2020 року), в яких рекомендації існують ТІЛЬКИ для викладання історії та громадянської освіти.
Виходячи з вищевказаного потрібно терміново змінювати державну політику, в першу чергу освітню, щодо тимчасово окупованого Криму.
Олег Охредько,
Експерт-аналітик ЦГП “Альменда”
