Сьогодні цифри говорять про те, що держава Україна забула про своїх громадян на окупованих територіях, навіть більше — про багатьох вона просто не знає. За півтори року окупації частини територій Україна зареєструвала трохи більше 600 народжень та 48 смертей громадян з Криму. Достовірно невідомо, скільки дітей народилося у період окупації на території Криму та Донбасу; немає даних про те, скільки українських громадян пішло з життя природним чи насильницьким способом; тощо. Факти народження і смертей осіб, що проживають на окупованих територіях, засвідчуються  документами окупантів, які Україна не визнає.

Ці дані свідчать лише про відсутність доступних процедур, завдяки яким люди могли б реєструвати такі факти на підконтрольній Україні території.

Разом з тим, уряд України здійснює низку кроків, спрямованих на покращення ситуації з документуванням, — однак, вони, фактично, проблеми не вирішують. Мова йде про визначення правового порядку згідно із законопроектом «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України», №3171 від 22.09.2015 року. Даний законопроект вже прийнятий у першому читанні 5.11.2015 р.

Ми вітаємо спроби держави врегулювати питання встановлення фактів народження та смерті на окупованих територіях, адже це — важливий крок щодо забезпечення прав осіб, що проживають на окупованих територіях, підтримки зв’язку з ними, а також для вироблення стратегії деокупації, інтеграції тощо.

Однак слід зазначити, що для якісного вирішення цієї проблеми важливим є комплексний та стратегічний підхід. Законопроект № 3171, на жаль, такого підходу не передбачає.

По-перше, внаслідок прийняття лише цього закону громадяни, що мешкають на окупованих територіях, будуть повністю позбавлені доступу до адміністративних процедур в частині оформлення вказаних документів. Такий підхід може вважатися дискримінаційним.

По-друге, закон не передбачає надання судам можливості розглядати звернення громадян та приймати рішення, приймаючи в якості доказів по справі фактично невизнані Україною документи, видані на окупованих територіях. Як наслідок, більшість звернень до суду може зіткнутися з відмовами у визнанні фактів. Дана обставина може створити додатковий бар’єр для громадян у реалізації їхніх прав.

Водночас, законопроект № 3171, що встановлює судову процедуру, на наш погляд, має бути доопрацьований та діяти з метою врегулювання спірних питань в судовому порядку. Суди, як і за звичайних умов, можуть розглядати такі ситуації з використанням всіх необхідних процесуальних дій (розгляд додаткових доказів, виклик свідків, здійснення експертиз тощо). Позитивною є передбачена у законопроекті можливість подання таких заяв до будь-якого суду на підконтрольній території та швидкий і негайний розгляд цих справ.

Вважаємо, що для комплексного вирішення питання реєстрації фактів та документування осіб з окупованих територій, зміни слід вносити до цілої низки законів, саме передовсім —  Закону України «Про реєстрацію актів цивільного стану», якими визначити особливості державної реєстрації народження та смерті особи на тимчасово окупованій території органами реєстрації актів цивільного стану (РАЦС). Це залишить громадянам право скористатися адміністративною процедурою щодо встановлення фактів, окрім спірних випадків.

Змінами доцільно передбачити, що для підтвердження відповідних фактів враховуються відомості, що містяться у документах, виданих незаконними органами (установами, організаціями) на тимчасово окупованій території. При цьому таке врахування не буде мати наслідком визнання цих документів, що також необхідно передбачити законом. Окрім того, важливо передбачити ведення обліку всіх відомостей про особу, які стали відомі органам РАЦС з поданих заявником документів.

Відповідні зміни також слід закріпити в статтях 9 і 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

На наше переконання, правильним вирішенням цієї ситуації може стати внесення змін до законопроекту № 3171 з метою спрямування його виключно на спірні ситуації, що можуть виникнути під час державної реєстрації народження та смерті особи на тимчасово окупованій території, а також прийняття окремого закону з метою комплексного врегулювання проблеми та визначення чіткої адміністративної процедури реалізації даного права особами, що проживають на окупованих територіях. Новий законопроект повинен виключати будь-які обмеження та бути спрямований на збереження зав’язків з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованих територіях, що є обов’язком України згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Для доопрацювання законопроекту № 3171 та подальшого комплексного вирішення питання реєстрації фактів народження та смерті осіб з окупованих територій, вважаємо за необхідне врахувати результати експертного обговорення, ініційованого Міністерством юстиції України задля удосконалення проекту закону, із залученням представників платформи «Правозахисний Порядок Денний», експертів, представників відповідних гілок влади, що задіяні в вирішенні цього питання, та громадських ініціатив, які допомагають особам, що проживають на окупованих територіях і переселенцям, міжнародних та міжурядових організацій тощо.

З додатковими питаннями прохання звертись до Ірини Думич human.rights.agenda.ua@gmail.com .

Довідково: Платформа “Правозахисний Порядок Денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу,  аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, Будинок прав людини в Києві,  Проект “Без кордонів” ГО Центр “Соціальна Дія”, Євромайдан SOS. Крім цього у робочій групі з питань захисту прав людини на окупованих та непідконтрольних територіях, а також ВПО працюють Центр громадянської просвіти “Альменда”, Регіональний центр прав людини, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива” та інші.