Знову зрада чи все-таки перемога?

Пандемія Covid19 поставила нас всіх перед новими викликами. Одним із яких стало питання як буде відбуватись вступна кампанія 2020 як для дітей з підконтрольної частини України так і для дітей з тимчасово окупованих територій. 

Зараз однією із найбільш обговорюваних та емоційних тем, стала заява Володимира Зеленського, щодо вступу для дітей з окупованих територій без ЗНО (https://bit.ly/2Yp9eeB).

В цьому контексті також важливо згадати, що 22 червня, т.в.о. Міністра освіти і науки Любомира Мандзій та заступник Міністра освіти і науки Єгор Стадний під час онлайн-брифінгу надали роз’яснення щодо змін, які чекають на вступників із тимчасово окупованих територій (ТОТ) у 2020 році (https://cutt.ly/tu4q2oS).

Навколо цієї новини багато маніпуляцій, ненависті та банального нерозуміння. 

Пропонуємо розібратись з усім по черзі:

Вступ для мешканців ТОТ без ЗНО, про який заявив президент – що це означає?

Це означає, що в цьому році для дітей з ТОТ буде можливість вступати за спрощеною системою до будь-якого закладу вищої освіти (ЗВО) України. 

Спрощена система для дітей з ТОТ існує не перший рік, але за цією системою можливий був вступ лише у визначений перелік ЗВО. 

Під час вступу за спрощеною системою, а саме через освітні  центри «Крим Україна» та «Донбас Україна», дитина складає  2 іспити (українську мову та історію України), після чого отримує документ про базову та повну загальну освіту. Після цього дитина складає профільний іспит в обраному ЗВО. Під час вступу за цією системою дитина може подати документи лише в 1 ЗВО на 1 спеціальність. Отже, дітям з ТОТ потрібно скласти 3 іспитиі вони мають можливість подати документи тільки в 1 ВНЗ.

Пільги про які зараз всі говорять – це Квота 2, яка існувала для дітей з ТОТ Крим та міста Севастополь і якої не було для дітей з окупованих Донецької та Луганської областей. Квота 2 – це 20% від державного замовлення, і для кримчан конкурс на бюджетне місце проходив в межах цієї квоти.  І якщо кількість заяв в межах цієї Квоти  більше ніж кількість бюджетних місць, то відбувається конкурс між ними.

(тут доступна інфографіка про те як працює спрощена система https://bit.ly/2YrRteD)

Навіщо спрощена система? Чому для дітей з ТОТ створені якісь особливі умови, а не вступ через ЗНО, як для всіх інших?

Тут є декілька основних причин: 

  • Ці діти вже 6 років навчаються в зовсім іншому освітньому полі. Вони не вивчають в школах українську мову, літературу, історію України, в них навіть відрізняється система викладання математики. В них обмежений доступ до української середньої освіти, на відміну від дітей, які мають можливість фізично ходити в українські школи. 
  • Їхні освітні документи не визнаються, а отже у них нема ні Свідоцтва, ні Атестату. 

В зв’язку із цим в них є два шляхи.

Перший – це навчатись дистанційно чи закінчувати екстернатом українські школи. В зв’язку із карантином ми  всі наочно побачили, як працює система дистанційної освіти. Тільки тут важливо додати, що всього цього обсягу онлайн уроків, які записали під час карантину, за 6 років не записали для дітей з окупованих територій. І якість дистанційного навчання для них всі ці роки була набагато гірша ніж якість цього ж дистанційного навчання під час карантину для мешканців підконтрольної частини України.

До дистанційного навчання додаємо, що вони продовжують паралельно навчатись в школах на окупованих територіях (тобто в них подвійне навантаження. Беремо як приклад 11 клас:  офлайн начання, на тиждень це приблизно 36 годин уроків + 18 годин час на домашні завдання = 54 години, для дистанційного навчання 18 годин онлайн-уроки, 18 годин на самостійне вивчення та 18 годин на домашні завдання = 54 години. Тож разом дитина на тиждень має вчитись 108 годин. Ділимо на 6 (залишимо ж хоч неділю як вихідний?) – це виходить 18 годин на день дитина на ТОТ має навчатись. І при цьому вона ще має знайти репетиторів по профільним предметам, або як мінімум з української мови, яку не викладають на ТОТ) 

+ наявні проблеми з інтернетом, і не завжди працює скайп, вчителя вчасно виходять на зв’язок тощо (суто людський фактор, який тим не менш існує)

+ небезпечно афішувати, що ти навчаєшся дистанційно в Україні і збираєшся вступати в український ЗВО, бо твої ж вчителі в школі можуть «настучати» на тебе в ФСБ (і такі історії діти з Криму, які вступили в українські університети нам розказували).

+ важко знайти репетиторів з української мови та історії України (так само через небезпеку, особливо з історії України, наприклад в Криму, говорити про події 2014 року як про окупацію – це карна відповідальність, яка наступає з 14 років відповідно так званих «законів Ярової»)

+ ти приховуєш від своїх однокласників, що збираєшся вступати в Україну (і ми знаємовипадки, коли діти з Криму з одного класу вже на підконтрольній території України дізнавались під час іспитів, що вони вдвох вступають в український університет)

+ під час дистанційного навчання потрібно скласти все за минулі роки, а це понад 50 контрольних та потім ще й ДПА за всі предмети 11 класу або екстернат передбачає понад 20 іспитів у формі ДПА за 9 та 11 класи

І попри це все, діти йдуть цим шляхом, проходять ці кола пекла та вступають через ЗНО. Бо, і це важливо, при вступі через ЗНО для них був ширший вибір ЗВО (наприклад довгий час при вступі за спрощеною системою були не доступні медичні ЗВО та ЗВО, які підпорядковуються Міністерству культури)

Другий шлях – якщо ти не закінчив дистанційно українську школу та не отримав документи про базову та повну загальну освіту. В цьому випадку доступний варіант вступу за спрощеною системою. 

Під час цього вступу, для дітей наявні обмеження, про які ми писали вище. 

Як приклад у 2019 році, з Криму цією системою скористалось лише 264 дитини (у попередні роки, цифра була ще меншою).

 Чому в цьому році держава приймає рішення розширити спрощену систему?

На нашу думку, основна причина в тому, що діти з окупованих територій не можуть виїхати щоб скласти ЗНО.

Як приклад, до нашої організації звернення почались ще з травня і продовжуються досі із головним питанням –  як діти можуть виїхати щоб скласти ЗНО. (І такі звернення поступають багатьом організаціям, які працюють по окупованим територіям.) 

Донедавна діти повинні були проходити двотижневу обсервацію (пізніше були внесені зміни, і діти які їдуть на ЗНО не повинні проходити обсервацію згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2020 р. № 424 https://bit.ly/2Z39UW9 ).

Але – є ще окупаційна сторона – у якої свої правила щодо перетину кордону. І діти, які в умовах окупації готувались до вступу – можуть втратити цю можливість. І не вступити нікуди цього року. 

Залишитись ще на рік на окупованій території, жити ще рік в умовах жорсткої пропаганди, розчаровані, що їх підготовка до ЗНО виявилась нікому не потрібною і з відчуттям, що держава їх знову кинула. 

Як думаєте, який відсоток спробує вступити знову наступного року?
Саме тому рішення на цей рік дати можливість вступати по спрощеній системі в широке коле університетів – це адекватне рішення, якщо ми хочемо витягувати своїх дітей з окупації. Якщо ми хочемо показати – що ми їх не кинули та не забули.

Нащо нам за них боротись? Всі хто хотів виїхати вже виїхали і там «наших» не лишилось.

Багатьом не було куди виїжджати, тож вони залишились жити там, де є дах над головою і це не означає, що вони зрадники. І на окупованих територіях є люди, які чекають повернення України.

Щодо дітей, то вони 6 років живуть в умовах жорсткої пропаганди і мілітаризації (це взагалі окрема тема). На момент окупації та початку війни їм було по 11-12 років. Вони дорослішали в окупації і при цьому вирішують готуватись та вступати в Український університет. 

Їх треба в цьому підтримувати та працювати з ними тут. Бо  саме вони зв’язок між підконтрольною територією України і окупованою територією. Бо в них там лишаються друзі, родичі, яким вони будуть розповідати те що дізнаються тут. 

І це наша відповідальність чому саме ми будемо їх тут вчити. 

Якщо ми хочемо, щоб Україна знову була цілісна, то треба зберігати зв’язки, працювати над знищенням міфів які там пропагандуються та створювати тут агентів змін, які потім будуть повертатись та розбудовувати знову Україну на деокупованих територіях. 

Фото: особистий архів, День прапора 2014 року, в момент окупації, у найпівденнішій точці України – мис Сарич
Фото в День прапора 2014 року, в момент окупації, у найпівденнішій точці України – мис Сарич

Марія Суляліна, 
менеджерка проектів ЦГП «Альменда»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *