Питання, на якій мові навчаються в школах тимчасово окупованого Криму постійно знаходиться на шпальтах друкованих та Інтернет ЗМІ як в Україні, так і в Росії. Це питання дуже делікатне і дозволяє дуже добре маніпулювати інформацією, підіймаючи «потрібні» теми. Виявляється, що вся справа в термінах та їх розумінні.

Що ж ми маємо на сьогодні? Які справи в анексованому Криму? Відповідь надає колоборантське Міністерство освіти, науки та молоді Криму.  В повідомленні від 8 вересня 2015 р. була надана статистична інформація:

— Українською мовою навчаються 949 осіб, що становить 0,5% від загальної кількості учнів. Навчання організовано в 22 загальноосвітніх закладах 13 регіонів Республіки Крим. У нинішньому навчальному році відкрито 2 перших класи з українською мовою навчання. У двох школах функціонують з 1 по 9 класи з українською мовою навчання (м Алушта, м Феодосія).

… кримсько-татарською мовою навчається 5 083 дитини, що становить 2,76% від загального контингенту. Функціонує 15 загальноосвітніх закладів з кримськотатарською мовою навчання. Всього по Республіці Крим навчання кримськотатарською мовою організовано в 53загальноосвітніх школах в 17 муніципальних районах і міських округах. У поточному навчальному році відкрито 37 перших класів.

Отож, незважаючи на суттєве скорочення кількості учнів, які навчалися українською та кримсько-татарською мовою, говорити про відсутність цих компонентів не можливо. Тому, дуже часто, як від представників інших держав так і в Україні можна почути, що все ж таки ситуація не така вже й погана, українські класи в окупованому Криму є, хоча і мало, проте все ж таки вони діють і діти навчаються там українською мовою. От тільки диявол ховається у дрібницях.

З виникненням системи освіти суспільство ставило перед нею багато задач, серед яких однією з важливіших була задача по формуванню особистості. Окрім того, дуже серйозно підходили до формування ідентичності, враховуючи багато складових – починаючи від місцевих, регіональних особливостей, а потім охоплюючи всі області людського суспільства. Виникнення держави привело до суттєвих змін в освіті, серед яких вимоги формування громадянина (часто з певними поглядами, що характерно для тоталітарних держав).

І так, що ж ми маємо в тимчасово окупованому Криму? Формування особистості, ідентичності, громадянськості проходить під час всього освітнього процесу, на всіх його етапах. Проте основну, якщо не головну роль в цьому відіграють мовний та історичний компоненти.

Проблем з викладанням української та кримсько-татарської мови в закладах освіти анексованого Криму багато – це і відсутність підручників та посібників на відповідних мовах, і відносини всередені російської влади, і навіть відсутність програм для викладання.

Нарешті, на початку вересня 2015 року окупаційне Міністерство освіти, науки та молоді республіки Крим вирішило виправити проблему з програмами, видавши відповідного листа — Лист МОНМК від  17.09.2015  № 01-14/2772 «О примерных программах по крымскотатарскому и украинскому языках». Саме в цьому листі окупаційне МОНМК і виклало власні вимоги до формування особистості та її ідентичності засобами мови та літератури.

Так, «Приблизна програма з навчального предмета «Українська мова» для 1-4 класів» спрямована на формування у молодших школярів уявлень про українську мову як основи національної культури українського народу, людського спілкування, як мови міжнаціонального спілкування. Проте, одним з основних завдань вивчення української мови в молодших класах є «формирование чувства принадлежности к многонациональному народу России, содействие становления гражданских и патриотических чувств». Зрозуміло, які патріотичні та громадянські почуття повинні формувати кримські вчителі в окупованих школах, якщо вся ідеологія Російської Федерації направлена на «розвінчання діяльності київської хунти». Результатами навчання українській літературі в молодших класах повинно бути «формирование этнической и общероссийской гражданской идентичности». Схожа ситуації й в інших класах. Так само «кримська окупаційна освіта» намагається сформувати «російських громадян» і за допомогою кримсько-татарської мови й літератури.

Про історію говорити мабуть і не потрібно. Це питання не одноразово підіймалося на шпальтах «Голосу Криму» («Коли Росія розпочала війну з Україною або Історія одного підручника» та інші). Починаючи з самого початку вивчення російської історії в школах Російська Федерація намагається привити думку про те, що Кримський півострів завжди входив до складу Російської імперії, навіть в ті часи, коли її ще не було. І не має значення, на якій мові в підручнику історії розповідається «про виникнення грецьких міст-колоній на теренах, які  в минулому входили до складу сучасної Росії».

Підсумовуючи потрібно зазначити, що окупанти та колобаранти посилено формують у кримських школярів «російську ідентичність», яка ґрунтується на ненависті до Української держави. От тільки цікаво, як формувати негативне відношення до українського за допомогою української мови?

Олег Охредько,

експерт з освітніх питань ЦГП «Альменда»,

для ІА «Голос Криму»