Увага! Ця стаття не є офіційним документом і не може бути використана для вирішення спірних питань в державних органах влади та освіти, проте можливо використовувати документи, які находяться у додатках.

… переможці із міста Мілет заборонили навчатися грамоті та музиці дітям переможених.
давньогрецький історик Плутарх

Вже рік як Україна змінила вектор розвитку, намагаючись вирватися із минулого. Події, які отримали назву Революція Гідності сколихнули всю країну, в суспільстві виникла надія на зміни. Проте в ці тяжкі часи ми отримали підлий удар, який сьогодні все більше втягує весь світ у криваву воронку – Росія окупувала Крим.
Окупація пройшла відносно «мирно», але це тільки з першого погляду. Вона провела лінію розбрату через все суспільство, через всі сфери життя, через кожну людину – сусіди стали ворогами, руйнувалися сім’ї, діти та батьки не знаходили порозуміння. І це продовжується …
Не обійшло це і систему освіти. В усі часи освіта відігравала одну з важливих щаблинок розвитку і впливу на суспільство. Тому завжди загарбники намагалися використати освітні процеси собі на користь. Так саме відбулося і в окупованому Криму. З появою «зелених чоловічків» відбулася зміна і в освітньому просторі Криму. Практично з самого початку окупації ланка управління освітою на півострові зайняла не тільки позицію очікування, а й активно «включилася» в процес «повернення до Росії». Ті ж самі процеси відбувалися й у закладах освіти – більшість педагогів чекали на зміни, плекаючи надію на збільшення оплати та покращення умов праці.
А що ж українська влада? А влада в ці часи знаходилася в системі анархічної діяльності, коли під лозунгами Революції відбувалися призначення, очікування змін. Відбувалися процеси перерозподілу «портфелів» та фінансових потоків, а на події в Криму реагували постфактум. Після «референдуму» 16 березня 2014 р., коли стало зрозуміло, що справи в Криму прийняли остаточний напрямок, реакція центральних органів влади мала «коментуючий характер». Чиновники висловлювали занепокоєння обіцяючи дії у відповідь. І після переформатування органів управління освітою в Криму, Міністерство освіти і науки України теж висловлювала занепокоєння.
Разом з тим, в Криму, серед освітян, а особливо серед випускників загальноосвітніх закладів, поширювалися різні чутки, підкріплені заявами чиновників з обох сторін. І тільки на початку квітня МОН України розпочало переговори з Кримом, намагаючись заспокоїти батьків та учнів.14 квітня 2014 р. МОН України виступило із заявою: «Позиція МОН України щодо видачі шкільних атестатів кримським випускникам незмінна» , в якому було зазначено, що атестати учням випускних класів будуть видані. А на наступний день був прийнятий Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (№ 1207-VII від 15 квітня 2014 року), у якому в п.12 Ст. 7 практично визнавалося неможливість забезпечення освітнього процесу на окупованих територіях.
5 травня 2014 р. на брифінгу у МОНУ міністр заявив: «Для випускників 9-11 класів вже надруковано і завезено до Криму 4820 атестатів. Вони не будуть видаватися так званим міністерством освіти Криму, вони видаватимуться районними відділами освіти». Він додав, що у міністерстві готові до того, що можуть з’явитися проблеми з місцем видачі атестатів, тому в разі, якщо це не вдасться зробити на території Криму, атестати випускники зможуть отримати в Херсонській області. «Тобто, інтереси усіх випускників у Криму будуть забезпечені». Проте, роблячи цю заяву міністр вже знав про підготовку нового Порядку обліку та видачі документів про загальну середню освіту державного зразка особам, які здобули загальну середню освіту у навчальних закладах на тимчасово окупованій території України у 2014 році, який був введений в дію наказом МОНУ № 570 від 12.05.2014 (знаючи систему української бюрократії можна стверджувати, що на момент брифінгу цей Порядок був вже підписаний).
Таким чином, випускникам потрібно було самостійно вирішувати питання щодо отримання атестату. Якщо сам бланк атестату не був проблемою, то виготовлення додатку викликало певні труднощі – потрібно було привезти будь-який документ з окупованої території або пройти перевірку по всіх предметах.
Хоча все ж таки ситуація була вирішена і випускники отримали українські атестати.
Схожа була ситуація і з ЗНО. 27 березня 2014 р. директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук наголосив, що практично провести ЗНО на території Автономної Республіки Крим неможливо і запропонував три варіанти проведення ЗНО поза півостровом. У квітні були змінені терміни реєстрації випускників. Тобто держава пробувала пристосуватися до катастрофічних змін.
Підсумком державної політики стало ЗНО — за звітами <a href=»http://testportal.gov.ua» target=»_blank»>Українського центру оцінювання якості освіти</a>  із 12079 випускників Криму у ЗНО прийняли участь лише біля 300 учнів.
Підсумовуючи завершення 2013 – 2014 навчального року потрібно ще згадати про Постанову КМУ від 17 вересня 2014 р. № 450 про додаткові місця у вищих навчальних закладах для осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них. Цією постановою держава спробувала нівелювати проблеми із випускниками.
Таким чином, можна зробити висновок, що державні органи влади не впоралася з надзвичайною ситуацією в галузі освіти.
Що ж змінилося з того часу? Влітку освітня система Кримського півострову повністю перейшла на російські стандарти, масово «перевчивши» вчителів. В школи завезли російські підручники та інше.
В Україні продовжив діяти Департамент з питань Автономної Республіки Крим та м. Севастополя (директор Департаменту з питань АР Крим та м. Севастополя Секретаріату Кабінету Міністрів України Аслан Омер Киримли), про діяльність якого практично нічого не відомо. Було створено Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та тимчасово переміщених осіб (Постанова КМУ від 17 липня 2014 р. № 297), яку пізніше перейменували на Державну службу України з питань Автономної Республіки Крим, міста Севастополя (Постанова КМУ 22 жовтня 2014 р. № 625) і навіть оголосили конкурс на посаду голови. Тільки от до сих пір нічого не відомо про цю службу, навіть на сайті КМУ в розділі «Служби» така Державна служба відсутня. Окрім того, в Херсоні знаходиться Постійний Представник Президента України в АР Крим. Проте освітньої політики щодо Криму не прослідковувалося.
Але громадськість продовжувала турбувати органи влади і в жовтні 2014 р. з’являється лист МОНУ №1/9-535 від 14 жовтня 2014 року «Щодо організації навчання у загальноосвітніх навчальних закладах осіб, що проживають на тимчасово окупованій території в Автономній Республіці Крим, місті Севастополі та у місцях проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях» в якому були надані роз’яснення щодо можливості отримання освіти через екстернат. Для допомоги в питаннях освіти на окупованих територіях на сайті МОНУ була створена окрема сторінка «Для жителів Донбасу та Криму» , продовжив дії і телефон гарячої лінії – (044) 481-32-15, який постійно працює у МОН з травня 2014 року.
Новий 2015 р. приніс знов ті ж самі клопоти. Відсутність інформаційної політики в галузі освіти на тимчасово окупованих територіях викликає «інформаційний голод» і Міністерство дублює свій жовтневий лист – листом № 1/9-21 від 20 січня 2015 року «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році», в якому ще раз доводить, що учні з тимчасово окупованих територій можуть отримати атестати та пройти ЗНО після навчання за екстернатною формою. А через 2 дні з’являється ще один лист Міністерства №1/9-26 від 22.01.2015 «Щодо використання технологій дистанційного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», який закликає навчальні заклади використовувати дистанційне навчання і для учнів в Криму (хоча й не зрозуміло як). Окрім того МОНУ через сайт відправляє для дистанційного навчання до Запорізького ІППО, який пропонує таку форму, але без інформації про отримання будь яких документів. Є ще один варіант навчання — через Міжнародну українську школу, проте на сайті МУШ повністю відсутня інформація про можливості навчатися в ній учням з тимчасово окупованих територій.
Підсумовуючи вищесказане, можна стверджувати що на сьогодні у держави відсутня стратегія та й тактика збереження освітнього поля на тимчасово окупованих територіях.
Разом з тим повернемося до екстернату, який пропонує МОНУ як форму отримання атестату та надає можливість прийняти участь у ЗНО. Відповідно листа МОНУ від 14.10.2014 р та 20.01.2015 р. учні з тимчасово окупованих територій можуть проходити ектернатуру у Міжнародній українській школі або іншому навчальному закладі системи загальної середньої освіти України, що розташовані поза тимчасово окупованою територією або в навчальних закладах, що перемістилися з такої території.
Згідно Положенням про екстернат у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки від 19.05.2008 № 431, для екстернатури потрібно надати заяву та довідку з місця навчання, проте МОН підкреслює, що «…не мають і не матимуть у майбутньому жодної юридичної сили будь-які «документи про освіту», видані окупаційними структурами Російської Федерації та самопроголошеною «владою» на півострові … . Жодного «визнання», «нострифікації», «обміну» таких «документів» тощо з боку Міністерства освіти і науки, інших органів державної влади України та зарубіжних країн не буде», тому для визначення рівня знань в закладі освіти створюється комісія для перевірки цього рівня. Таким чином учню потрібно здати «екзамени» за ВСІ предмети, які будуть у додатку до атестату, а це близько 18 предметів ( за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657).
Ще потрібно звернути увагу, що документи до екстернату приймають як правило до 1 березня (то б то є можливість здати документи і пізніше).
Не зважаючи на труднощі з транспортним сполученням з Кримом, величезне навантаження на дітей, перепони з прийомом документів (є випадки, коли у кримчан відмовлялися приймати документи для екстернату), політику залякування на півострові, молоді громадяни України все ж таки намагаються отримати освіту своєї Батьківщини.
Така країна – непереможна! Героям Слава!

                                                                 Олег Охредько — есперт з формальної освіти Центру                                                                                                           громадянської просвіти “Альменда”

Стаття підготовлена в рамках проекту “Громадськість протидіє інформаційній війні проти України”, що реалізується ЦГП “Альменда”.

Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.    

додатки