Alma mater. Свій серед … або Окупована освіта – 2
В 2013 – 2014 навчальному році, в Автономній Республіці Крим функціонувало 26 вищих навчальних заклада I-IV рівнів акредитації (7 університетів, 2 академії, 2 інститути, 7 коледжів, 4 училища та 4 технікуми), в яких навчалося понад 45 тисяч студентів. У Севастополі було 10 вищих навчальних закладів (3 університету, 1 академія, 1 інститут, 1 коледж, 2 училища і 2 технікуми) в яких навчалося 14,7 тис. студентів.
За даними Державної служби статистики України
Студентство завжди відігравало значну роль в історії суспільства, починаючи, мабуть, з моменту виникнення цього прошарку населення. І в історії України студенти часто були на передових позиціях підчас змін у суспільстві. Революційні гуртки та бій під Крутами ще раз підкреслюють їх роль в нашому житті. Новітня історія України теж не залишилася осторонь від студентського руху, лише згадаємо «Революцію на граніті» 1990 р. та і події, які називають Революцією гідності теж розпочалися із розгону студентів беркутівцями 30 листопада 2013 р.
Російсько-українська війна, яка розпочалася у 2014 р., проходить на багатьох фронтах – військовому та економічному, політичному та інформаційному, і само собою осторонь не залишається освіта. З самого початку окупації Криму, з появи «зелених чоловічків», освіта була одним з головних напрямків боротьби[1]. Майже 60 тисяч студентів Криму були і є «ласим шматочком», щоб боротися за нього. Лінія розбрату пройшла через всі верстви населення, розділивши сім’ї та друзів, знайомих та близьких. Не залишилося осторонь і студентство. В Криму проходили мітинги та пікети, в яких брали участь студенти, часто події доходили до використання фізичної сили. Хоча потрібно констатувати і той факт, що проросійське налаштованих студентів було чимало, але й тих, хто стояв осторонь було ще більше.
З перших днів початку окупації, з лютого місяца студенти та їх батьки почали звертатися до органів центральної влади. Незважаючи на складну ситуацію (С. Квіт став міністром освіти тільки 27 лютого 2014 р.), Міністерство освіти і науки України (далі МОН) відреагувало дуже швидко. Вже 20 березня, практично відразу після «референдуму» 16 березня 2014 р. Міністерство освіти і науки України видає лист (Лист МОН № 1/9-161від 20.03.2014 «Щодо переведення студентів»), в якому дозволялося «переведення студентів вищих навчальних закладів Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на навчання до вищих навчальних закладів, розташованих в інших регіонах України, за спрощеною процедурою». Це передбачало можливість здійснювати переведення студентів першого курсу без погодження з Міністерством освіти і науки України та під час навчального семестру, а також у разі відсутності вільних місць, що фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, на напрямах (спеціальностях), на які здійснювалося переведення студентів, використовувати вакантні місця, що фінансувалися за рахунок коштів державного бюджету, з інших напрямів (спеціальностей) відповідних курсів навчання.
Почала працювати «гаряча лінія» в Херсонській області – департаментом освіти і науки, молоді та спорту обласної державної адміністрації було відкрито консультативну телефонну лінію (тел. (0552) 26-68-72) щодо вирішення питань, пов’язаних з переведенням студентів вищих навчальних закладів Автономної Республіки Крим та м. Севастополя на навчання до вищих навчальних закладів Херсонської області та інших регіонів України.
І вже 9 квітня 2014 р. МОН повідомило, що до вищих навчальних закладів Херсонської області переведено на навчання 28 студентів з Автономної Республіки Крим. А в Національному університету імені Тараса Шевченка на початок квітня продовжили навчання понад 100 студентів із Криму.
Для допомоги в питаннях освіти на окупованих територіях на сайті МОН була створена окрема сторінка «Для жителів Донбасу та Криму» (http://www.mon.gov.ua/ua/hotline), з травня 2014 року почав діяти телефон гарячої лінії МОН – (044) 481-32-15.
Держава почала створювати законодавчу базу щодо окупованих територій – 15 квітня 2014 р. Верховною Радою був прийнятий Закон № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», в якому оговорювалися і питання освіти (Стаття 7. Забезпечення реалізації прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території, на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту). Та на цьому законодавчі процеси не завершилися, саме до частини 12 Статті 7, в якій і йдеться мова про навчання студентів, було внесено три зміни (№ 1237-VII від 06.05.2014; № 1635-VII від 12.08.2014; № 1706-VII від 20.10.2014). На сьогоднішній день законом передбачено можливість «продовження здобуття певного освітнього рівня на території інших регіонів України за рахунок коштів державного бюджету з наданням місць у гуртожитках на час навчання», а також можливість надання додаткових місць за державний кошт у випадку, якщо абітурієнт не пройшов за конкурсом (практично для кримчан були створені умови вступу поза конкурсом). Проте, як кажуть: «бажали кращого, а вийшло як завжди» – для введення в дію цього закону в сфері освіти потрібно було ще розробити та прийняти декілька підзаконних актів, а от з цим виникли проблеми.
Вже на початку травня МОН видав Наказ від 07.05.2014 № 556 «Про затвердження Тимчасового порядку переведення на навчання студентів, аспірантів і докторантів з вищих навчальних закладів та наукових установ, розташованих на тимчасово окупованій території України». Цим наказом МОН визначив, що переведення студентів здійснюється до 01 вересня 2014 року, а Тимчасове положення конкретизувало лист МОН № 1/9-161 від 20.03.2014 «Щодо переведення студентів», прописавши спрощену процедуру переведення: відсутність погодження переведення з МОН; документи, які необхідно подати під час переведення (було враховано навіть можливість відсутності у студентів документів з вузу, в якому вони навчалися); прописаний механізм створення додаткових місць та інше.
Разом з тим почали виникати проблеми з переведенням студентів, деякі вузи почали встановлювати додаткові вимоги (наприклад обмежували кількість предметів, які складали академічну різницю) або виникали проблеми з додатковими місцями та інше. Часто не вирішувалися питання з фінансуванням додаткових місць.
Не зважаючи на величезну кількість проблем, студенти вузів Криму переводилися на «материк». За інформацією Кримської польової місії на 5 травня 2014 р. до 124 вузів материкової України було переведено 1544 студенти (на 1 курс – 421; на 2 курс – 389; 3 курс – 296; 4 курс – 251; 5 курс – 138; на 6 курс – 59 студентів). 10 червня 2014 р. на прес-конференції МОН було повідомлено, що «більше 1500 студентів перевелися з кримських вищих навчальних закладів до ВНЗ материкової України. Тим випускниками кримських вищих навчальних закладів, які не перевелися, МОН рекомендує отримувати російські дипломи. А потім, на підставі цих дипломів та додатків до них, на материковій частині України, у будь-якому ВНЗ Херсонської області, можна буде отримати український диплом про вищу освіту». А 22 червня 2014 р. заступник Департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Микола Фоменко в інтерв’ю привів цифру в 1415 студентів, які перевелися із Криму.
Наприкінці травня 2014 р. відкрився ще один «фронт» боротьби на освітній ниві. 23 травня 2014 р. Міністерство освіти на науки Російської Федерації заявило, що випускники вузів Криму будуть отримувати дипломи російського зразку. Реакція Міністерства освіти і науки були блискавичною – 28.05.2014 р. був виданий Наказ Міністерства № 655 «Про затвердження Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам ВНЗ, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році», в якому МОН прописував механізм отримання дипломів випускниками вищих навчальних закладів з окупованих територій. Проте й тут не обійшлось без «ложки дьогтю». По-перше в наказі були вказані тільки Херсонська та Миколаївська області, як місця обміну або отримання документів про освіту (через місяць це було виправлено Наказом МОН від 01.07.2014 № 779 «Про внесення змін до Порядку замовлення та видачі документів про вищу освіту державного зразка та додатків до них випускникам вищих навчальних закладів, розташованих на тимчасово окупованій території України, у 2014 році» і випускники могли отримати документи по всій території України). По-друге, в Порядку не був визначений механізм «переводу» додатків з російської системи оцінювання в українську (в додатках до дипломів російського зразка виставляються оцінки за п’ятибальною системою, а в додатках до українських дипломів вже використовувалася європейська рейтингова система буквеного типу) і це призвело до того, що дипломи обмінюють, а от із додатками виникла проблема. 25 листопада 2014 р. Міністерство освіти і науки України повідомило, що на розгляд 49 університетів, академій та 4 коледжів, розташованих у різних регіонах України, направлено більше 500 заяв від випускників вищих навчальних закладів, розташованих у Автономній Республіці Крим, це склало трохи більше 4% від загальної кількості випускників ВНЗ Криму.
Ще одним напрямком «освітньої війни» стала вступна кампанія 2014 р. Вже 27 березня 2014 р. міністр освіти і науки Російської Федерації Д. Ліванов заявив, що в 2014 р. буде створено 18 тисяч додаткових місць і кримські випускники шкіл зможуть вступити до російських вузів без проходження ЄДЕ (Єдиного Державного Екзамену, своєрідного аналогу українського Зовнішнього Незалежного Тестування), хоча 2,5 тисячі кримчан вже зареєструвалися для проходження ЄДЕ. Російське міністерство розробило спеціальні умови для вступу кримчан до вузів (замість ЄДЕ потрібно було здавати екзамени, кількість яких визначав кожен вуз). Окрім того Російська Федерація прийняла безпрецендентне рішення, запропонувавши всім студентам, які були відраховані у 2014 р. з українських вузів, продовжити навчання в Росії (МОН РФ від 07.06.2014 р. «О зачислении на обучение по образовательным программам высшего образования лиц, признанных гражданами Российской Федерации» – «…лица, признанные гражданами, которые обучались бесплатно в образовательных организациях на территории Украины или в расположенных на территориях Республики Крым и города федерального значения Севастополя и прекративших деятельность филиалах иностранных образовательных организаций, не завершили освоения образовательных программ и были отчислены из них в 2014 году (далее – лица, признанные гражданами, не завершившие обучение), зачисляются в 2014 году на обучение по соответствующим образовательным программам в организации, осуществляющие образовательную деятельность (далее – организации), на соответствующий год обучения за счет бюджетных ассигнований федерального бюджета вне зависимости от наличия свободных мест, финансируемых за счет таких бюджетных асигнований»). В серпні 2014 р. міністр освіти РФ заявив, що біля 1400 кримчан вступили до 170 вузів Російської Федерації.
В Україні теж спробували врегулювати ситуацію, 27 березня 2014 р. директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук наголосив, що практично провести ЗНО на території Автономної Республіки Крим неможливо і запропонував три варіанти проведення ЗНО поза півостровом. У квітні були змінені терміни реєстрації випускників. Тобто держава пробувала пристосуватися до катастрофічних змін.
Влітку МОН продовжував корегувати ситуацію. Так Листом МОН №1/9-348 від 04.07.2014 «Щодо особливостей вступної кампанії до вищих навчальних закладів» вузам рекомендувалося приймати документи від випускників окупованих територій без надання ними посвідчення про приписку (військового квитка), Наказ МОН від 15.07.2014 № 1/9-359 «Про окремі питання вступної кампанії» дозволяв приймати документи про освіту, видані навчальними закладами, розташованими на тимчасово окупованій території, за умови подальшої заміни цих документів на документи державного зразка у порядку, що буде визначений Міністерством у 2014 році.
Підсумком державної політики стало ЗНО – за звітами Українського центру оцінювання якості освіти (http://testportal.gov.ua) із 12079 випускників Криму у ЗНО прийняли участь лише біля 300 учнів (2,4%).
Підсумовуючи завершення вступної компанії 2014 р. можна ще згадати Постанову КМУ від 17 вересня 2014 р. № 450 про додаткові місця у вищих навчальних закладах для осіб, що проживають на тимчасово окупованих територіях або виїхали з них. Цією постановою держава спробувала нівелювати проблеми з випускниками.
Одночасно з випускною та вступною компаніями 2014 р. продовжувалася епопея з переведенням студентів Криму до вузів на «материк». В зв’язку з відсутністю порядку виділення додаткових місць кримські студенти часто отримували відмови у переведенні.
Згадала держава і про студентів контрактної форми навчання. 15 липня 2014 р. начальник відділу департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Сергій Храпатий повідомив, що «вже 600 студентів-контрактників з Криму перевелися до вузів материкової частини України і дані студенти були переведені на бюджетну форму навчання. Виняток становлять лише студенти, які отримують другу вищу освіту». Також проблемою студентів-контрактників переймався й Кабінет Міністрів України. 20 серпня 2014 р. Розпорядження КМУ № 742-р «Про деякі особливості переведення студентів вищих навчальних закладів, що розташовані на тимчасово окупованій території України, у період з березня по червень 2014 року» було встановлено, що після переведення студенти, які навчалися за кошти фізичних та юридичних осіб,завершують 2013/2014 навчальний рік на безоплатній основі, а з 1 вересня 2014 р. продовжують навчання відповідно частини дванадцятої статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (… продовження здобуття певного освітнього рівня … за рахунок коштів державного бюджету …)
Про те, що виникали проблеми під час переведення або вступу кримчан відзначало Міністерством освіти і науки України, про що вказувалося в Листі МОН № 1/9-437 від 01.09.2014 «Щодо розміщення студентів у гуртожитках вищих навчальних закладів» (про необхідність першочергового поселення у гуртожитки зазначеної категорії студентів) та листі МОН від 11.09.2014 № 1/9-462 «Щодо навчання громадян, які проживають або переселилися з тимчасово окупованої території України» (про виділення додаткових місць). Проте в останньому листі пропонувалося приймати кримчан тимчасово, поки не з’явиться Порядок, який повинен розробити КМУ.
І ось нарешті через П’ЯТЬ місяців Кабінет Міністрів України прийняв Постанову КМУ від 17.09.14 р. № 450 «Деякі питання надання (розміщення) додаткових місць державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних кадрів для громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї» (про що йшла мова у частини дванадцятої статті 7 Закону України № 1207-VII від 15 квітня 2014 року «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
А з окупованого Криму продовжували прибувати студенти. Так наприклад, 25 жовтня 2014 р. на сайт «Lvivport» повідомлялось: «до львівських вишів із Криму перевелося понад півтисячі спудеїв (цитата з сайту)».
І на останок про «таємничий» наказ Міністерства освіти і науки України. 13.11.2014 був виданий Наказ МОН № 1311 «Про внесення зміни до наказу Міністерства освіти і науки України від 07 травня 2014 року № 556», відповідно до якого термін переводу студентів з окупованих територій був продовжений до 1 березня 2015 р. Але інформація про це з’явилась тільки на сайті Верховної Ради і на сторінці «Нормативно-правова база» сайту МОН, а на сторінці «Для жителів Донбасу та Криму» цей наказ відсутній (будемо вважати це технічною помилкою). Разом з тим ряд вузів так і не знають про цей наказ.
І, знов таки на сторінці «Для жителів Донбасу та Криму» ще є інформація про те, що для студентів вищих навчальних закладів Донецької та Луганської областей працює консультативний телефон – 096-444-30-86, а для студентів з Криму?
Підводячи підсумки можна констатувати, що в освітній політиці української держави по відношенню до тимчасово окупованих територій були перемоги і поразки, досягнення і невдачі, проте це все тактичні дії. Нажаль на сьогодення про стратегію держави в цій галузі нічого не відомо. Що буде далі, як відновлювати освітній простір, що робити після визволення Криму – на ці та інші питання поки відповіді відсутні.
Проте є декілька першочергових питань, які потрібно терміново вирішувати:
- Що робити після 1 березня 2015 р. студентам кримських вузів, які виявлять бажання перевестися до ВНЗ «материка». Тут потрібно враховувати і той факт, що з 1 вересня 2014 р. всі вони отримали документи російського зразка, а відповідно Листа Міністерства № 1/9-21 від 20.01.2015 «Про деякі питання проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання у 2014/2015 навчальному році» «…не мають і не матимуть у майбутньому жодної юридичної сили будь-які «документи про освіту», видані окупаційними структурами Російської Федерації та самопроголошеною «владою» на півострові … . Жодного «визнання», «нострифікації», «обміну» таких «документів» тощо з боку Міністерства освіти і науки, інших органів державної влади України та зарубіжних країн не буде».
- Терміново потрібно вирішити питання переведення додатків до дипломів, які отримали випускники кримських вузів у 2014 р.
- Питання щодо можливості подальшого навчання випускників Криму у вузах України, в зв’язку з тим, що існуюча система екстернату потребує здачі як мінімум 18 екзаменів для отримання атестату.
- Потрібно покращати інформаційну політику на освітньому просторі, яка сьогодні знаходиться не у найкращому стані.
Не зважаючи на всі труднощі і перепони студенти України були, є будуть у передніх рядах розбудови нашої держави!
Слава Україні!
Зразки додатків до диплому про вищу освіту
український
російський
Олег Охредько, Центр громадянської
просвіти “Альменда”.
Стаття підготовлена в рамках проекту “Громадськість протидіє інформаційній війні проти України”, що реалізується ЦГП “Альменда”.
Проект здійснено за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
