Автор

ЦГП Альменда

5.03.2021

Результати аналізу підручників з історії для 5 класів «Вступ до історії України»

Формування ідентичності людини розпочинається з дитинства і в цьому складному процесі велику роль відіграє школа, адже саме в школі дитина проводить основну частину свого часу та отримує значну кількість інформації, яка є структурованою та має чітку направленість. В сучасній українській школі навчальний процес будується на основі розвитку компетеностей. Нещодавно прийнятий Державний стандарт базової середньої освіти (Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року) звертає увагу на розвиток різних компетентностей, включно з  соціальними компетентностями, під час формування яких  варто приділяти увагу розвитку уміння «ідентифікувати себе як … громадянина України».

Однією з ланок компентністного навчання є історична освіта. Ще в початковій школі дитина знайомиться з історичним подіями та процесами, проте безпосередньо вивчення історії починається в середній базовій школі з 5 класу. 

В 2021 – 2022 році українська школа розпочинає впровадження Нової української школи в середній базовій освіті, тобто п’ятикласники та п’ятикласниці з 1 вересня розпочнуть навчання в новій парадигмі. І ось тут особливо важливо закласти перші цеглинки формування української ідентичності у дітей. За це «відповідає» курс «Вступ до історії», який викладається один раз на тиждень. 

Одним з найважливіших елементів шкільної освіти є підручник. І тому надважливим стає зміст підручника, наявність матеріалу, який направлений на формування ідентичності. Говорячи про українську громадянську ідентичність, важливо говорити про всю Україну, не забуваючи й ті території, які тимчасово окуповані.  Інформація про Крим в курсі історії повинна розвивати у п’ятикласників та п’ятикласниць відчуття єдиної території, показувати єдиний історичний шлях всіх народів, які проживали на теренах сучасної України та впливали на розвиток української громадянської ідентичності.

Центр громадянської просвіти «Альменда» провів кількісний та якісний аналіз підручники для 5 класу «Вступ до історії» з метою визначення наявності матеріалів про Автономну Республіку Крим та місто Севастополь.

 Відповідно Наказу МОН від 31.05.2018 № 552 «Про затвердження переліку підручників для 5 та 10 класів закладів загальної середньої освіти, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету» в школах України були поширені 5 підручників різних авторів:

• Вступ до історії : підруч. для 5 кл. закладів загальної середньої освіти / І. Я. Щупак, І. О. Піскарьова, О. В.  Бурлака. – К.: УОВЦ «Оріон», 2018. – 192 с. : іл.
• «Вступ до історії» підручник для 5-го кл. закладів загальної середньої освіти /  В. С. Власов. – Київ : Генеза, 2018. – 208 с. : іл.., карти.
• Вступ до історії: підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти /  П. В. Мороз, І. В. Мороз. – Київ : Педагогічна думка, 2018. – 176 с.
• Вступ до історії : підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти /  Пастушенко Р. Я. – Тернопіль : Астон, 2018. 272 с. : іл.
• Вступ до історії : підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти /  О. В. Гісем. – Харків :  Видавництво «Ранок», 2018. – 144 с. : іл.

Для контент-аналізу були використані наступні терміни та назви й їх похідні або наявність в словосполученнях (наприклад Кримські татари, Боспорське царство та інші): Крим, півострів, Сімферополь, Севастополь, Бахчисарай, Ялта, Феодосія, Херсонес, Феодоро, Судак, Керч, Таврида, Боспор, Пантікапей, греки, татари, таври, кіммерійці, скіфи, хан, іслам, мусульманство, Гірей, Понт, Меотида.

Далі по тексту будуть використовуватись наступні скорочення:

Аналіз підручників показав наступне:

Позитивні тенденції:

• Тематика Криму присутня в підручниках з історії для 5 класу.
• Пропорційність згадувань термінів, назв, подій, пов’язаних з історією Кримського півострова різна: в кількісному відношенні найменше уваги досліджуваній тематиці  приділяється в підручниках П5Щ, П5В, П5М; в підручниках П5Г та П5П приділяється достатньо уваги досліджуваній тематиці (в підручнику П5Г є окремий параграф, присвячений Кримському ханству (С. 62 – 65 §11 Кримське ханство), в підручнику П5П практична робота №2 присвячена Кримському ханству, в якому запропоновані історичні джерела (тексти істориків, дослідників, спогади людей того часу та інше).
• В усіх підручниках назви Крим зустрічаються в матеріалах, присвячених територіальному устрою України, існуванню античних колоній, періоду козаччини та окупації Кримського півострова Росією у 2014 році.  
• У всіх підручниках наявна інформація про зразок кримськотатарської палацової архітектури – Ханський палац у Бахчисараї.
• В підручниках розміщена інформація позитивного характеру про відносини козаків та кримських татар: наприклад в підручнику П5Щ на С.104 говориться «Історія відносин між козаками та кримськими татарами знали і війни і союзи». 

Варто приділити більше уваги:

• Питання історико-географічних назв в 3 підручниках практично не розкрито, не зважаючи, що така тематика присутня в підручниках. В П5В відсутня назва Таврида, в підручниках П5Щ, П5М є назва Таврида на карті, але відсутнє пояснення цієї назви. Підручник П5Г надає інформацію про назву на С.31 у § 5. Походження назв народів і географічних об’єктів. Історико-етнографічні регіони України: «Цікавим є походження назви Таврія. У давнину гірську частину Кримського півострова заселяли племена таврів. Коли в ХIII ст. ці землі захопили ординці, то півострів за назвою їхньої столиці почали називати Крим. Таврією Кримський півострів та сусідні землі стали в ХIX ст. після того, як вони опинилися у складі Російської імперії». Підручник П5П на С.69 у §8 зазначено: «Особливим історичним регіоном України є Таврія. Це історична назва Кримського півострова, поширена в Середні віки. Походить від назви племен таврів, які в давнину заселяли південну частину Криму» (хоча ця назва була поширена ще з античних часів Геродотом та іншими). 
• Пояснення історії виникнення та значення терміну «Крим» не надано в жодному підручнику, окрім П5Г, який зазначає на С.31 у §6 «Коли в ХIII ст. ці землі захопили ординці, то півострів за назвою їхньої столиці почали називати Крим».
• Всі підручники мають ілюстрації, які дотичні тематиці, що досліджується, проте кількість розміщених ілюстрацій різна: в підручниках П5Щ, П5В, П5М мінімальна кількість ілюстративного матеріалу (в основному зображення ханського палацу у Бахчисараї); підручники П5Г та П5П розмістили ілюстрації, які супроводжують тести, які стосуються Кримського ханства.
• Крим на картах, які розміщені в підручниках, які досліджувались, зображений як частина України: наприклад в підручнику П5Щ є зображення гербів територій (С.35), серед яких Крим позначений тарак-тамгою^[1] на голубому фоні; в підручнику П5Г розміщені карти Кримського ханства (С.63); в підручнику П5В розміщена карта 1918 року з кордонами розселення українців (в тому числі на Кубані) (С.35). Проте не на всіх картах додаються кордони сучасної України, наприклад у підручнику П5П в §7 «Україна на мапах впродовж історії» (С.52 – 65) розміщено 11 мап сучасного картографа та дві історичні карти (Боплана та М.Грушевського), з 11 сучасних історичних мап тільки 7 мають кордони України, проте інформація про ці кордони не зазначені в легендах цих карт.
• Не завжди в підручниках використовуються коректні назви, а саме термін «кримські татари» підміняються терміном «татари», а саме в підручнику П5Г на С.64 зазначено: «… серед татар була поширена …» (по відношенню до кримських татар), а на С.64 розміщений підпис «Татарський бей» (зображення багатої людини, яка мешкала у Кримському ханстві); в підручнику П5В в характеристиці Б.Хмельницького (С.101) визначено, що він володів «турецькою та татарською мовами» (хоча ця термінологія була характерна для інших часів).
• Питання використання мові ворожнечі або характеристик, які мають негативне значення в підручниках практично не існує, окрім окремих моментів: в підручнику П5Г на С. 64 розміщено «Через постійну участь у воєнних діях та промислах серед татар була поширена військова справа»; підручнику П5Г на С.67 розміщено «У боротьбі за степ козаки мали сутички з кочівниками — ногайськими і кримськими татарами. Кочівники зі степу часто вчиняли напади на села, забирали людей у полон (ясир), щоб потім продати їх у Криму як рабів для Османської імперії» (окрім цієї інформації в підручнику відсутня жодна інформація щодо життя людей в Причорномор’ї та Приазов’ї).
• В підручниках відсутня інформація щодо населення Кримського півострова, окрім кримських татар. В підручнику П5Г говориться, що «… проживало залежне християнське населення, яке колись було захоплене в полон» (не повністю відповідає дійсності, адже в Криму проживали представники інших народів, які не були захоплені в полон). Тільки в підручнику П5П наводяться «Свідчення сучасника (Евлія Челебі, державного діяча, мандрівника і письменника Османської імперії ХVІІ ст.) С.167: «На території ханства за даними перепису 1666 року проживало 1120 тис. осіб. З них татар – 180 тис., у тому числі 75 тис. воїнів, 20 тис. греків, вірмен, євреїв, караїмів, 920 тис. українців, котрі були зайняті на різних роботах, з них 120 тис. дівчат і 200 тис. дітей».

^[1] в 1918 році за основу прапора делегати Курултаю взяли тарак-тамгу – герб династії Гераїв, правителів Кримського Ханства

Загальні висновки:

В підручниках для 5 класу «Вступ до історії», які рекомендовані Міністерство освіти і науки України (Наказ МОН від 31.05.2018  № 552 «Про затвердження переліку підручників для 5 та 10 класів закладів загальної середньої освіти, що можуть друкуватися за кошти державного бюджету»)  тематика Криму та Автономної Республіки Крим та міста Севастополь присутні. Пропорційність до загального тексту у кожному з підручників різна^[1] – від невеликої кількості (підручники П5М та П5В) до середнього (П5Щ) та певного рівня (підручники П5П та П5Г). 

В усіх підручниках досліджена тематика присутня у темах, присвячених територіальному устрою сучасної України, античності, Кримському ханству та окупації Криму Росією у 2014 році. Окремими пунктами в параграфі розміщені матеріали щодо ханського палацу у місті Бахчисарай. 

Всі підручники мають ілюстративний матеріал та карти, але не у всіх картах зазначені кордони сучасної України, що не дозволяє ідентифікувати території, які відносяться до історичного минулого українців. Пояснення виникнення та поширення історико-географічних назви Таврія присутні тільки у 2 підручниках (П5П та П5Г), а пояснення виникнення назви Крим тільки в одному (П5Г). 

В основному тематика щодо Криму подається в нейтральному або позитивному тоні, окрім матеріалів, щодо окупації Криму Росією у 2014 році. Проте у підручнику П5Г розміщені матеріали, які формують стереотип щодо занять кримських татарів тільки як військової справи. Також у підручниках П5Г та П5В використовується термін «татари» до кримських татар, що розмиває розуміння унікальності кримськотатарського народу. 

Найбільшим мінусом всіх підручників є те, що в підручниках (окрім підручника П5П) відсутня інформація щодо багатонаціонального складу населення Кримського півострову та його культурного й релігійного розвитку. А підручник П5Г формує міфи щодо населення Криму часів Кримського ханства та його заняття у негативному контексті  («… проживало залежне християнське населення, яке колись було захоплене в полон»). 

Варто відзначити підручник для 5 класу за авторством Пастушенко Р. Я. (видавництво «Астон», Тернопіль), який містить найбільш коректна кількістно та якісно відображає тематику Криму. Підручник за авторством Гісема О.В. (видавництво «Ранок», Харків) має достатньо матеріалу з історії Криму і навіть окремий параграф про Кримське ханство, проте деякі вислови можуть формувати негативні стереотипи.

Загалом в підручниках з історії для 5 класу наявні матеріали про Крим, проте вони не в достатній мірі формують розуміння та сприйняття Криму як невід’ємної частини української історії та культури, яка впливає на формування української громадянської ідентичності. 

^[1] Пропорційність кількості тексту визначалося відносно загального тексту та відносно кількості матеріалів в інших підручниках

Олег Охредько,
експерт ЦГП “Альменда”