Боротьба з тероризмом по-російськи: чому Кремль переслідує дітей в Криму
Авторка: Ольга Шаповал для 24 Каналу
Основні тези
- Росія використовує політику боротьби з тероризмом для ідеологічного тиску на проукраїнських громадян, особливо в окупованому Криму.
- У Криму створили робочу групу для реалізації Комплексного плану протидії ідеології тероризму, яка насправді проводить заходи, спрямовані на знищення української ідентичності через освіту та інші сфери впливу на молодь.
- В рамках “антитерористичної” політики в окупованому Криму здійснюється масове стеження за інтернет-користувачами та проводяться “виховні” заходи.
На перший погляд, наявність нормативно-правових актів у сфері протидії тероризму та екстремізму є цілком необхідною для будь-якої правової держави. У демократичних країнах подібні документи спрямовані на запобігання реальним загрозам і передбачають справедливе покарання за злочини. Однак в Росії ці механізми давно втратили свою первісну суть і перетворилися на знаряддя політичних репресій.
Під приводом боротьби з тероризмом і екстремізмом у Росії системно переслідують інакомислення – передусім за проукраїнську позицію, а також будь-яку форму невдоволення діями держави. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Практики залякування та репресій за проукраїнські переконання російська влада застосовує на тимчасово окупованих територіях України ще з 2014 року. Після початку повномасштабного вторгнення вони поширилися й на новоокуповані території та набули ще більш системного й масштабного характеру. Українські організації посилено вносять до переліку “екстремістських організацій”, а українських підлітків визнають “екстремістами і терористами”.
Ці підходи вже не приховано закріплені на державному рівні. У новому Комплексному плані протидії ідеології тероризму в Росії на 2024 – 2028 роки окреслені конкретні цільові групи, методи та механізми, які Росія використовує для так званої “профілактики” – тобто перевиховання, контролю та тиску на незгодних з російською владою.
Чому Росія визнала проукраїнську позицію – небезпечною?
30 грудня 2023 року Комплексний план був затверджений президентом Росії Володимиром Путіним та став продовженням репресивної політики Росії, де боротьба з тероризмом перетворилася на прикриття для ідеологічного тиску, особливо на українських громадян, які перебувають на ТОТ. Його реалізація “спрямована на формування у населення, на основі традиційних російських духовно-моральних цінностей, несприйняття ідеології тероризму та стійкості до її пропаганди”.
Попередній план був затверджений у 2018 році і діяв упродовж 2019 – 2023 років. Підсумовуючи результати його реалізації, заступник директора ФСБ Росії Ігор Сироткін заявив: “Нам вдалося вибудувати систему захисту населення Росії від пропагандистського впливу міжнародних терористичних організацій на федеральному, регіональному та муніципальному рівнях”.
Новий Комплексний план до “ідеології тероризму” з поміж інших відносить так званий “український націоналізм і неонацизм”. Відповідно, всі, хто демонструє проукраїнську позицію, автоматично підпадають під категорію “небезпечних”, незалежно від наявності реальних загроз. Особливо показово, що серед цільових груп для профілактичного впливу зазначено “населення нових суб’єктів Росії”, тобто жителів ТОТ.
Реалізація Комплексного плану передбачає інтенсивну “виховну” роботу з молоддю, яка проживала на українських територіях до їх окупації.
Для цього мають оновлюватися освітні програми, створюватися окремі методичні матеріали, які насправді викривлюють історію та змальовують Україну як джерело тероризму. Російська влада зобов’язує організовувати лекції, кінопокази, акції на кшталт “Парта героя”, зустрічі з учасниками так званої “СВО”, щоб сформувати у дітей “антитерористичне світосприйняття” – фактично, неприйняття усього українського.
Крім того, розширює практику присвоєння школам, вулицям і скверам імен Героїв Росії які “відзначилися” у боротьбі з тероризмом – передусім проти “українських націоналістичних і неонацистських воєнізованих формувань”, визнаних у Росії терористичними організаціями.
Вищезгаданий заступник директора ФСБ Росії Сироткін у своєму інтерв’ю заявив: “Українська влада та її західні спонсори, не маючи змоги здобути перемогу над Росією на полі бою, посилюють інформаційно-пропагандистський вплив на наше населення з метою втягнення окремих громадян у диверсійно-терористичну діяльність”.
Саме для “нейтралізації таких прагнень” внесли зміни до профілактичної роботи, виділили нові цільові групи та посилили “виховний вплив” на молодь у межах навчальних предметів і в позаурочний час.
Комплексний план передбачає індивідуальні профілактичні заходи, зокрема щодо “підлітків та дітей, які перебували під впливом українських націоналістичних і неонацистських структур”. Реалізація цього блоку передбачає:
- моніторинг соціальних мереж;
- аналіз сторінок дітей;
- проведення психодіагностики;
- педагогічне спостереження;
Сироткін підкреслив, що такі заходи є “ефективними бар’єрами”, які мають запобігти “масовому втягуванню українськими спецслужбами і неонацистськими організаціями” молоді в терористичну діяльність.
Окрім Комплексного плану, російське законодавство у сфері протидії тероризму та екстремізму передбачає велику кількість нормативно-правових актів.
Як політику “антитерору” реалізують в окупованому Криму?
У квітні 2024 року в окупованому Криму створили “робочу групу з виконання Комплексного плану протидії ідеології тероризму в Росії на 2024 – 2028 роки”. Її очолив Олексій Зінченко, голова так званого “державного комітету молодіжної політики Республіки Крим”. Окрім Зінченка, до складу групи увійшли ще два представники окупаційної установи:
- Ані Рудиківна Григорян – так звана заступниця голови комітету і за сумісництвом заступниця голови робочої групи;
- Дмитро Анатолійович Колесник – псевдозавідувач відділу популяризації культури безпеки в молодіжному середовищі комітету, секретар робочої групи.
До робочої групи також входять представники інших окупаційних органів Криму. Її повноваження охоплюють моніторинг та оцінку виконання “антитерористичних” заходів, оцінку регіональних ризиків і координацію дій між відомствами, а також формування так званої “антитерористичної свідомості” та впровадження інформаційно-пропагандистських кампаній.
У серпні 2024 року окупаційна влада затвердила “План заходів з реалізації Комплексного плану на території Республіки Крим”, який у квітні 2025 року оновили – попередній документ втратив чинність.
Окупаційний “державний комітет молодіжної політики Республіки Крим” є одним із ключових виконавців реалізації “профілактичних заходів” та звітує про їх виконання. Він організовує семінари для освітян, залучає молодь до публічних подій, зокрема таких як “Діалог на рівних” за участю учасників так званої “СВО”.
Також комітет реалізує заходи з формування “неприйняття ідеології тероризму” серед молоді, включно з тими, хто прибув із ТОТ Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та інших регіонів України, що де-факто є знищенням української ідентичності.
У межах цих ініціатив “антитерористична тематика” інтегрується у виховні, просвітницькі, культурні та спортивні заходи за участю “лідерів громадської думки, громадських діячів, представників традиційних релігійних конфесій та молодіжних організацій”.
Олексій Сергійович Зінченко народився 24 лютого 1995 року в селі Донське Сімферопольського району, АР Крим. У липні 2022 року його призначили головою так званого “Державного комітету молодіжної політики Республіки Крим” й він став однією з ключових фігур у формуванні окупаційної молодіжної політики в Криму.
Зінченко відповідає за залучення молоді до мілітаристських ініціатив та виступає відданим пособником російського режиму в системному знищенні української ідентичності дітей та молоді. У грудні 2024 року Солом’янський районний суд Києва заочно засудив його за колабораціонізм до 8 років позбавлення волі із забороною обіймати державні посади строком на 10 років та конфіскацією майна.
Також заочно повідомили про підозру у колабораційній діяльності Ані Григорян. За повідомленням СБУ, на цю “посаду” її призначили за особистої протекції Аксьонова у листопаді 2022 року “для масового нав’язування кремлівської пропаганди серед молодого покоління”.
Окрім того, Григорян публічно закликає кримських школярів готуватися до війни проти України та вступати до російських військових училищ. Окрім Григорян, Зінченко має ще одного заступника – Антона Ігоровича Старостіна, учасника кадрової програми “Час героїв”, яку реалізують за дорученням Путіна. За участь у війні проти України його нагородили званням героя Росії.
Як Росія бореться з так званим “українським неонацизмом”?
У плані є 106 пунктів із заходами, що охоплюють усі сфери впливу на молодь: освіту, культуру, спорт, медіа та релігію. Усе це подається як “протидія ідеології тероризму”, проте акцент зроблено на:
- патріотичне виховання за російським зразком;
- просування образу російського солдата як героя;
- формування “антитерористичного світогляду”, що фактично дорівнює індоктринації дітей та молоді на у Криму та переслідування за проукраїнські переконання.
У тексті кримського плану українські національні цінності цілеспрямовано подали в спотвореному вигляді – як загроза, пов’язана з “тероризмом” і “неонацизмом”. Це дозволяє окупаційній адміністрації виправдовувати заходи з боротьби не лише з реальними безпековими викликами, а й з проявами української ідентичності.
Під приводом “боротьби з тероризмом” відбувається мілітаризація молоді. Окрему увагу окупаційна влада Криму приділяє тотальному моніторингу Інтернету, щоб виявити “деструктивний контент”, а насправді – будь-які прояви критичного мислення, альтернативної позиції чи української ідентичності.
У 2024 році так званий “держкомітет молодіжної політики Криму” звітує про додаткові заходи з протидії поширенню “ідеології українського націоналізму та неонацизму”. Наводяться дані про масовий моніторинг інтернет-користувачів та проведення тисяч “профілактичних заходів” в освітніх закладах.
Крім того, комітет зазначає про роботу з дітьми, які прибули з інших ТОТ. Станом на 20 червня 2024 року в дошкільних закладах окупованого Криму перебувало 819 дітей цієї категорії, ще 91 – у черзі на зарахування. Упродовж 2023 – 2024 навчального року в кримських школах навчалися 3 475 таких дітей, у закладах профосвіти – 365, у вишах – 541. Усі вони були охоплені “профілактичними заходами”.
Це свідчить про системну роботу окупантів, які через освіту хочуть переписати свідомість дітей, перетворюючи їх на носіїв ідеології, яка виправдовує розпочату війну проти України і знищує українську національну ідентичність.
Деякі цифри “антитерористичної кампанії” в окупованому Криму за 2024 рік.
- 500 тисяч акаунтів перевірено за перше півріччя Центром моніторингу мережі “Інтернет”, який підпорядкований окупаційному “держкомітету молодіжної політики”.
- Виявлені акаунти з “деструктивним контентом” передали в поліцію та профілактичні органи.
- 80 телеграм-каналів, 22 спільноти у “ВКонтакте”, близько 25 новинних ресурсів – під щоденним наглядом місцевих ФСБ, МВС та окупаційного “міністерство внутрішньої політики”.
- 11 450 лекцій і бесід провели в навчальних закладах щодо роз’яснення “злочинної сутності терористичних, українських націоналістичних і неонацистських організацій”.
- Складені 293 адміністративні протоколи за 5 місяців. Серед яких 110 – за публічну демонстрацію нацистської символіки (тобто української символіки), 179 – за дискредитацію збройних сил Росії, 4 – за поширення екстремістських матеріалів.
- Відкриті 9 кримінальних справ щодо осіб, які вчинили злочини в Інтернеті.
- 815 навчально-методичних матеріалів оновлені з акцентом на “протидію поширенню українськими радикальними структурами ідеології неонацизму”.
Отже, політика Росії у сфері боротьби з тероризмом на ТОТ насамперед спрямована не на забезпечення безпеки, а на знищення української ідентичності серед дітей і молоді. Через інструменти державного контролю нав’язуються моделі поведінки, які передбачають лояльність до російського режиму, служіння йому та відмову від українського походження. Комплексний план та пов’язані з ним документи фактично узаконили масову ідеологічну обробку під виглядом “профілактики”.
Окрему роль у цій системі відіграють так звані “органи влади”, зокрема окупаційний “державний комітет молодіжної політики Криму” під керівництвом Зінченка, який не лише координує “антитерористичну” роботу, а й курує молодіжні заходи, що формують у підлітків неприйняття усього українського.
Вплив цієї політики стає особливо небезпечним у разі спротиву. Якщо “профілактика” не дає результату, то проти учнів, педагогів чи активістів відкривають кримінальні провадження, застосовують адміністративний тиск і публічне цькування. І хоча у відкритому доступі є лише поодинокі приклади таких випадків, справжні масштаби репресій важко уявити.
Таким чином, школа, молодіжна політика і державні “антитерористичні заходи” в Криму перетворюються на засоби примусу, підкорення й руйнування української ідентичності молодого покоління.
Статтю підготовлено Центром громадянської просвіти «Альменда» в рамках проєкту “Відстоювання ідентичності: захищаючи українських дітей на окупованих територіях”. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО Центр Громадянської Просвіти «Альменда» і не обов’язково відбиває позицію Civil Rights Defenders.
