Виклики російсько-української війни в освітньому законодавстві України
Освіта – одна зі сфер, яка щодня зазнає втрат внаслідок агресії РФ проти України. Пошкоджені навчальні заклади, смерті та каліцтва учасників педагогічного процесу, освітні розриви та психологічні складнощі – лише частина проблем, з якими зіштовхується наша держава та суспільство.
Щоби компенсувати збитки, важливо адаптувати державну політику до існуючих викликів. Зокрема, викладання в умовах війни вимагає від учителів особливих навичок та вмінь. Проте чи створює законодавство України підґрунтя для підготовки педагогів у закладах вищої освіти з урахуванням поточної ситуації?
Наші експерти проаналізували стан нормативно-правового поля України у сфері адаптації та трансформації навчання здобувачів педагогічної освіти відповідно до викликів російсько-української війни. У межах експертизи ми дослідили:
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про вищу освіту»;
- Закон України «Про загальну середню освіту»;
- Закон України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності»;
- стратегічні та концептуальні документи Міністерства освіти і науки України та інших органів виконавчої влади;
- нормативно-правові акти та листи МОН;
- рекомендації комітету Верховної Ради України.
Які ключові підсумки експертизи?
- Розроблена комплексна державна політика щодо утвердження української ідентичності. Наразі створено низку нормативно-правових актів, які врегулювали основні механізми реалізації Закону України «Про основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності». Зокрема, йдеться про Стратегію утвердження ідентичності, Концепцію державної цільової програми, а також Порядок підготовки відповідних фахівців та Типову програму.
- На концептуальному та стратегічному рівні затверджені документи, що свідчать про необхідність трансформації системи освіти з урахуванням викликів російсько-української війни. Наприклад, Стратегічний план діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року наголошує: місія МОН – формувати освітню політику, зумовлену необхідністю змін і подоланням наслідків війни.
- Закони України «Про освіту» та «Про вищу освіту» закріплюють загальні положення, що стосуються адаптації системи освіти до забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
- Освітнє законодавство закріплює автономію та академічну свободу закладів вищої освіти, що надає можливість ЗВО бути більш гнучкими, а також самостійно змінювати зміст та методології викладання.
- Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій рекомендовано необхідність формування цілісної державної політики щодо викликів, спричинених російсько-українською війною, та зазначено пріоритетність організаційного забезпечення напрямів освітньої діяльності.
- Утім наразі відсутня комплексна державна політика щодо підготовки педагогів до провадження діяльності в умовах російсько-української війни.
- Основні виклики, що впливають на необхідність трансформації та адаптації підготовки вчителів до організації навчального процесу в системі загальної середньої освіти:
- подолання освітніх втрат здобувачів освіти;
- реінтеграція (політика інтеграції українців, які перебували за кордоном або на окупованих територіях, в українське суспільство);
- збереження української національної та громадянської ідентичності;
- необхідність психологічного супроводу освітнього процесу в умовах воєнного й післявоєнного часу.
Зміни законодавства щодо підготовки вчителів відповідно до викликів війни здебільшого стосуються виключно підвищення кваліфікації, але не охоплюють підготовку осіб, що здобувають освіту у закладах вищої освіти за спеціальностями Початкова освіта та Середня освіта (за предметними спеціальностями).
Педагогічні працівники закладів середньої освіти потребують удосконалення професійних компетенцій відповідно до нових викликів (організація освітнього процесу та умови викладання, емоційний стан учнів, відповідність навчальних матеріалів, протидія пропаганді та ІПСО, освітні втрати, оцінювання тощо).
Попри необхідність доопрацювання політики щодо підготовки педагогів до здійснення діяльності в умовах війни, за результатами експертизи можна зробити висновок, що нормативно-правове поле України має законодавче підґрунтя, а також сприяє адаптації та трансформації навчання здобувачів педагогічної освіти з урахуванням впливу викликів, спричинених агресією РФ.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів
і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
