Аналіз підручників з історії України для 7 класу

В 7 класі учні та учениці починають ґрунтовно вивчати історію України, у них повинно формуватися уявлення про єдність та тяглість історичного процесу на українських землях, про події минулого, які впливають на формування сучасної української громадянської ідентичності.  

Парадигма викладання історії в українських школах базується на послідовній хронології та включенні історичних подій, які відбувалися на територіях, що входять до сучасних кордонів України.

Особливо важливим в наші дні, з урахуванням окупації Росією Кримського півострова в 2014 році, є питання наявності Криму в загальноукраїнських історичних процесах в усіх сферах – політичній, релігійній, соціальній, культурній тощо. В першу чергу це важливо, оскільки шкільні підручники продовжують відігравати основну роль у викладанні історії в освітніх закладах, адже через них в тому числі проводиться і державна політика щодо громадянського виховання, формування громадянських компетентностей. 

Відповідно Наказу МОН від 25.03.2020 № 449 “Про надання грифа “Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” підручникам для 7 класу закладів загальної середньої освіти» в українських школах поширено 7 підручників:

Всі підручники з історії України були проаналізовані з метою визначення наявності матеріалів, які стосуються історичних процесів на Кримському півострові у Середні віки. Для аналізу використовувалися кількісні та якісні чинники. Контент аналіз проводився на основі пошуку термінів й назв та їх похідних: Крим, Бахчисарай, Генуя, Херсонес, Корсунь, хозари, половці, кипчаки, татари, Судак, Феодоро, Мангуп, Візантія, монголи, Мамай, Гіреї, Тмутаракань, хан, вірмени, іслам, мечеть, Кафа. Якісний аналіз розглядав питання наявності матеріалів, які можуть формувати певні стереотипи, впливати на формування певних компетентностей.

ПІУ7ВІсторія України : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / В. С. Власов, О. Є. Панарін, Ю. А. Топольницька. – Київ : Літера ЛТД, 2020. – 176 с. 
ПІУ7ГІсторія України : підруч. для 7 кл. закл. загал. серед. освіти / О. В.  Гісем, О.  О.  Мартинюк.  — Харків  : Вид-во «Ранок», 2020. — 144  с., іл. 
ПІУ7ЩІсторія України : підруч. для 7 кл. закладів загальної середньої освіти / В. О. Дрібниця, І. Я. Щупак, О. В. Бурлака, І. О. Піскарьова.—Київ : УОВЦ «Оріон», 2020.—176 с. : іл. 
ПІУ7ХІсторія України : підручник для 7 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, О. В. Наумчук, М. Є. Крижановська, І. О. Бурнейко. — Тернопіль : Астон, 2020. — 176 с. : іл. 
ПІУ7СІсторія України : підручник для 7 кл. закладів загальн. серед. освіти / Н. М. Сорочинська, О. О. Гісем. —  Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2020. — 176 с. 
ПІУ7ДІсторія України : підруч. для 7 класу закладів загальної середньої освіти / О. В. Дудар, О. І. Гук. — К. : Видавничий дім  «Освіта», 2020. — 160 с. 
ПІУ7РІсторія України : підруч. для 7 кл. закл. загальн. середн. освіти / Юрій Свідерський, Наталія Романишин. — Київ : Грамота, 2020. — 176 с. : іл. 
Перелік скорочень

За результатами аналізу можливо зробити наступні висновки:

  • Тематика Криму присутня в усіх підручниках.
  • Кількість матеріалу, який розповідає про Крим в середньому займає 5,1% від загального матеріалу у підручниках.

Кількісний аналіз щодо наявності тематики щодо Криму у підручниках з історії України для 7 класів:

  • В основному матеріал щодо Криму зосереджений у темах, присвячених Візантійським володінням у Криму, Кримське ханство та князівство Феодоро. 
  • Більшість підручників мають окремі частини параграфів щодо володінь Візантії у Криму (ПІУ7В, ПІУ7Г, ПІУ7Х, ПІУ7С, ПІУ7Д), а у двох підручниках (ПІУ7Щ, ПІУ7Р) відсутні окремі частини, але про візантійські володіння у Криму згадується в інших матеріалах.
  • Державі Феодоро в більшості підручників присвячені частини параграфів, які стосуються Кримського ханства. В підручнику ПІУ7Д про державу Феодоро розповідається в окремому параграфі (С.126 – 127 §25 Держава Феодоро у Криму)
  • Фрагментарно Крим згадується в тематиці щодо «хрещення Русі» (захоплення армією на чолі з князем Володимиром міста Херсонес (Корсунь); існування державних утворень хозарів та печенігів; походів князя Святослава; монгольського панування. 
  • Всі матеріали супроводжуються ілюстративним матеріалом у різних форматах – світлини археологічних знахідок або навчальні картини.
  • На історичних картах присутній півострів Крим (в залежності від тематики карти) (наприклад ПІУ7В – С.10, 138; ПІУ7Щ – С.10; ПІУ7Д – С.83 та інші). На частинах картах є кордони сучасної України, проте деякі карти не мають зображення кордонів сучасної України (наприклад ПІУ7Щ – С.141; ПІУ7С – обгортки та інші).

Негативні тенденції:

  • В усіх підручниках практично не прослідковується імплементація Криму в загальноукраїнський історичний процес –про події на кримському півострові практично не згадується у загальному наративі, окрім матеріалів про Візантійські володіння та Кримське ханство (наприклад у підручнику ПІУ7В про Крим згадується 14 раз, у  ПІУ7Г – 7 разів), при чому це відбувається на всіх рівнях:
    • політичному – згадування про Крим частіше пов’язано з походами кочовиків, хоча в деяких підручниках згадується про вплив Кримського ханства на політичні події на українських землях (наприклад в підручнику ПІУ7С на С.129 говориться: «Вітовт … Він також сприяє утворенню незалежного Кримського ханства», а на С.133 – «      Напруженими відносинами між Литвою та Польщею відразу скористалася Москва, яка, уклавши союз із Кримським ханством, почала наступ на Литву», проте ці випадки поодинокі;
    • культурному – всі підручники не включили питання культурного розвитку народів Кримського півострова до матеріалів, де розповідається про розвиток культури на українських землях, а виокремили в частини параграфів, присвячених Кримському ханству. А у підручнику ПІУ7В на С.66 у §8 Культура Київської держави доби розквіту вказується: «Найдавнішою кам’яною спорудою (якщо не брати до уваги будівлі у візантійському Криму) була церква-ротонда Пресвятої Богородиці»;
    • релігійному – питання релігій, які були поширені на Кримському півострові не розглядається в матеріалах, які характеризують релігійні питання на українських територіях, а виокремленні в матеріалах, які відносяться до Кримського ханства. Ба й більше – розглядається в основному тільки поширення мусульманства, а про співіснування різних релігій практично не згадується. Виключенням є згадка у підручнику ПІУ7В на 152 «Все населення півострова поділялося на чотири національно-релігійні громади – мусульманську, грецьку (православну), іудейську та вірменську». 
  • Розглядаючи населення Кримського півострова, особливо в рамках Кримського ханства, практично не згадується про життя різних народів в Криму, зосереджуючи увагу тільки на кримських татарах. Найбільше про багатонаціональний склад населення Криму згадується в матеріалах, присвячених державі Феодоро, проте це створює враження про різний склад населення в державах, які існували в середньовіччя в Криму.
  • В підручниках присутні помилки, так на С. 87 ПІУ7Г, С.93 ПІУ7С вказується, що «Потім монголи рушили до Криму, де захопили венеціанську фортецю Судак», проте це місто не було венеціанською колонією/факторією.
  • В підручниках згадується Тмутараканське князівство, як встановлений факт, проте в академічному середовищі продовжуються суперечки щодо його існування. 
  • Не завжди Крим та Кримське ханство розглядаються в питаннях існування держав та подій на українських землях в Середні віки (наприклад на С.154 ПІУ7С в завданні, яке пропонує визначити до складу яких держав входили українські землі, відсутнє Кримське ханство та Османська імперія).
  • В більшості підручників зустрічається використання терміну «татари» в наративних текстах по відношенню до кримських татар, що створює хибне уявлення про етногенез та життя кримськотатарського народу, розмиває його особливість (наприклад в підручнику ПІУ7С на С.154  «У ХІV–XV ст. історія України тісно переплелася з історією сусідніх народів — поляків, литовців і татар»; ПІУ7С С.135 – «…на татарських головних уборах повторюють узори київських і подільських вишиванок»; ПІУ7Щ С.148 «Першою резиденцією татарських владик було степове місто Солхат, або Ескі-Крим (нині Старий Крим), неподалік від Феодосії».
  • В підручниках зустрічаються некоректні вислови, які формують хибні уявлення, наприклад в підручнику ПІУ7С на С. 155 зазначається: «Боротьба з кочівниками призвела до фізичного винищення значної частини руської еліти — бояр і князів» (створює стереотип щодо існування руської в розумінні російської еліти на теренах України).

Загальні висновки:

  • Матеріали щодо історичних процесів на Кримському півострові в Середні віки в підручниках з історії України для 7 класів присутні в достатній кількості і складають в середньому 5%.
  • Тематика Криму не імплементована в загальні процеси, які відбувалися в Середні віки на українських землях, а по більшості розглядається окремо у всіх сферах – політичній, економічній, соціальній, релігійній, культурній.
  • Відсутність Криму в загальноукраїнськомій історії створює негативні стереотипи щодо належності Криму до загальноукраїнській історії, акцентує увагу на протистоянні.

Олег Охредько,
експерт ЦГП “Альменда”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *